Становлення політичної культури молоді в умовах демократизації сучасного українського суспільства - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДрагомановаРоботу виконано на кафедрі політичних наук Національного педагогічного університету імені М. П. Бабкіна Ольга Володимирівна, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри політичних наук Картунов Олексій Васильович, Університет економіки та права „КРОК”, завідувач кафедри суспільних наук кандидат політичних наук, старший науковий співробітник Захист відбудеться „17” березня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.053.12 Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м.Без сприйняття молоддю демократичних ідеалів не може бути й мови про становлення в її середовищі нового типу політичної культури, орієнтованої на створення демократичного суспільства в незалежній Україні. Суть наукової проблеми дисертаційного дослідження полягає у зясуванні ролі освіти (в даній роботі - вищої школи) як соціального інституту в процесі формування політичної культури студентської молоді, специфічної соціально-демографічної групи. Узагальнено проблему можна окреслити як вивчення процесу формування одного з важливих елементів взаємозвязку системи „освіта - політика” - політичної культури. Разом з тим, ступінь дослідження політичної культури ще є недостатнім і потребує подальшого аналізу, зокрема ступінь наукового опрацювання проблем формування політичної культури студентів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу, особливо в контексті трансформаційних процесів українського суспільства та реформування вищої школи України. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виробленні пізнавальної концепції аналізу ролі вищого навчального закладу як елемента системи освіти у процесі становлення політичної культури однієї з найдинамічніших соціально-демографічних груп - сучасної молоді України, зокрема: - на основі аналізу різноманітних концепцій політичної культури, які існують в сучасній політичній науці, визначається концептуальна основа дослідження політичної культури молоді України як системна єдність національних, регіональних, культурних, психологічних особливостей політичного субєкту;Отже, для політичної ментальності загалом і політичної культури зокрема характерні риси, що свідчать про довге історичне поневолення і несформованість модерної ментальності й політичної культури, яка є характерною для високорозвинених націй світу. Так, з одного боку, політична культура є показником політичного життя суспільства, тому що вона здатна виявити ступінь його розвитку й співвідношення між правовими, соціальними і психічними регуляторами функціонування політичної сфери суспільства. „Молодь як субєкт політологічного аналізу в контексті процесів демократизації суспільства” розглядаються різноманітні судження, точки зору, аргументи з приводу феномена „молодь”, перш за все, вікових меж молоді; визначення та інтерпретація таких понять як „молодіжна політика”, „молодіжна робота”, „соціальна адаптація молоді”, „соціалізація молоді” тощо. Дисертант звертає увагу на те, що основними функціями молодіжної державної політики в Україні має бути: створення гарантованих соціально-економічних, політичних та інших необхідних стартових умов для соціалізації молоді; координація зусиль усіх державних органів, партій, організацій, обєднань, рухів, різноманітних соціальних інститутів суспільства щодо забезпечення умов для розвитку і самореалізації молоді; соціальний захист тих груп молоді, що неспроможні самостійно розвязувати власні проблеми або хоча б полегшити власне життя. У сфері професійного самовизначення молоді зазначаються такі тенденції: зростаючі диспропорції у структурі зайнятості у різних регіонах країни; поява швидко зростаючого безробіття серед молоді; розтягування у часі періоду набуття освіти, що відсуває для більшості молоді момент вступу до трудового життя і досягнення професійної зрілості; масовий характер вимивання молоді із виробничих структур у сфери приватного бізнесу та приватних підприємств з причин низької (порівняно із старшими віковими групами населення) ефективності праці, використання її на тимчасово вигідних та добре оплачуваних, які не вимагають фахової підготовки роботах тощо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ