Становлення парламентської демократії Другої Речі Посполитої (1918-1926 років) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИРоботу виконано у відділі всесвітньої історії і міжнародних відносин Інституту історії України НАН України. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Віднянський Степан Васильович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин. кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Зарецька Таїсія Іванівна, Інститут історії України НАН України, старший науковий співробітник відділу історії України 20-30-х рр. Захист відбудеться «27» травня 2011 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.235.01 в Інституті історії України НАН України за адресою: 01001, м.Перша світова війна, розпад багатонаціональних імперій, активізація національно-визвольних рухів словянських народів призвели до появи на політичній карті Центрально-Східної Європи нових незалежних держав, що визначили характер свого політичного устрою як демократичного. В звязку з цим особливого значення набуває вивчення історії становлення й розвитку державних інститутів Польщі в 1918-1926 рр. Адже в цей період, після відновлення у 1918 р. державної незалежності, Польща розпочала створення та організацію в рамках національної держави органів державної влади й управління. Аналіз відродження та розбудови політичної системи Польської республіки в 1918-1926 рр. не лише дозволяє поглибити знання з історії цієї держави, а й дає можливість виявити та дослідити проблеми, які виникали в період її становлення та розвитку. Досвід Польської держави, накопичений в процесі незалежного державотворення в міжвоєнний період, має певну цінність і для України, оскільки вивчення практики функціонування парламентсько-демократичного устрою країни може стати необхідним корисним досвідом при подальшому реформуванні політичної системи та демократизації всіх сфер життя українського суспільства. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу виявлених історичних джерел, здобутків історіографії вивчити процес становлення та розвитку Польської Республіки, зясувати загальні і особливі риси та закономірності розвитку парламентської демократії в період 1918-1926 рр.Причини ліквідації парламентської демократії в Польщі й встановлення режиму «санації» науковець пояснював тим, що з назріванням у першій половині 20-х рр. Аналізуючи причини еволюції політичного устрою в Польщі, автори дійшли висновку, що «встановлення диктатури було одним з проявів слабкості польського капіталізму й відображало глибоку гостроту класових суперечностей польської буржуазно-поміщицької держави». Калениченка, які були одними з небагатьох, де здійснено спробу на широкій джерельній базі проаналізувати українсько-польські відносини, соціально-економічну ситуацію та державно-політичний розвиток Польщі. Серед значної кількості звітів, статистичних даних, зауважень щодо політичної ситуації в Польській державі, особливий інтерес становлять копії протоколів засідань конституційної комісії Законодавчого сейму, які дають можливість ознайомитися з позиціями урядів, а також політичних партій з таких важливих проблем державно-політичного устрою Польщі, як обрання президента, структури парламенту, повноваження органів законодавчої і виконавчої влади. 274 «Тернопільська воєводська команда державної поліції») виявлено значний масив документів, які ілюструють політичну та соціально-економічну ситуацію в Другій Речі Посполитій періоду парламентської демократії 1918-1926 рр., ставлення українського населення до польської влади, конституції, виборів до сейму та сенату.

Основний зміст дисертації