Становлення парадигми давального, орудного та місцевого відмінків множини іменників чоловічого та середнього роду в українській літературній мові ХVN ст. (на матеріалі "Синопсису" та "Хроніки" Ф. Софоновича) - Статья
Лінгвістичний аналіз парадигми іменників. Аналіз давального, орудного та місцевого відмінків множини іменників чоловічого та середнього роду в літописних пам"ятках ХVІІ ст. "Синопсисі" та "Хроніці" Ф. Софоновича в контексті української літературної мови.
При низкой оригинальности работы "Становлення парадигми давального, орудного та місцевого відмінків множини іменників чоловічого та середнього роду в українській літературній мові ХVN ст. (на матеріалі "Синопсису" та "Хроніки" Ф. Софоновича)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Національний аерокосмічний університет ім. Становлення парадигми давального, орудного та місцевого відмінків множини іменників чоловічого та середнього роду в українській літературній мові XVN ст.Виявлено як архаїчні, так і нові форми іменників у літописах, що властиві сучасній українській літературній мові. Встановлено, що система іменника, відображена в "Синопсисі" та "Хроніці" Ф. Софоновича, є перехідним етапом від системи іменника староукраїнської доби до системи іменника сучасної української літературної мови, бо, зберігаючи архаїчні форми (стародавні флексії, залишки форм двоїни тощо), вже поповнюється і багатьма новими формами (флексії - ам, - ами, - ах), властивими сучасній українській літературній мові. Исследование показало, что система существительного в языке "Синопсиса" и "Хроники" Ф. It is determined that the language of "Synopsis" is literary Church Slavonic language in Slavo-Ukrainian variant from which foreign structural components are gradually removed and replaced with the Ukrainian ones.Важливим науковим завданням фахівців морфології є грунтовне дослідження системи словозміни ім., зокрема флексій орудн., місц. та дав. відм. ім., співвідношення архаїчних та нових флексій вищезазначених відм. протягом історичного розвитку мови, оскільки думки науковців щодо цього різні, а також з’ясування причин появи нових флексій - ам, - ами, - ах на місці старих в дав., орудн. та місц. відм. мн. Тому мета нашої статті - певною мірою заповнити зазначену лакуну в історичній морфології, проаналізувати старі та виявити нові форми орудн., місц. і дав. відм. мн. ім. чол. та середн. р., властиві сучасній українській літературній мові, дослідити систему флексій вищезазначених відм. ім. чол. та середн. р. в українській літературній мові XVII ст. на матеріалі "Синопсису" та "Хроніки" Ф. Софоновича. Дав. відм. мн. ім. чол. р. в мові "Синопсису" має старе закінчення - омъ для твердих основ і - емъ для м’яких основ, напр.: къ отцемъ [Син.: 64]; татаромъ [Син.: 78], а у виданні 1768 р. Нове закінчення в словах о - основ підтримувалося характерним для цього відм. закінченням - ми в ім. чол. р. і та й-основ. Ім. з колишньою основою на - s зберігають архаїчні церковнословянські форми з суфіксом - ес: мудрыми словесы [Син.: 77]; великими чудесы [Син.: 15] та ін. б) закінчення - (ъ) ми для твердих основ та - (ь) ми для м’яких основ (ім. давніх о-, -] о-основ під впливом ім. и - та і-основ теж набувають ці флексії): селенами [Син., УЛ: 77]; ТЪМИ знаменьми [Син.: 64]. в) нову флексію - ами для твердих основ і - ями (графічно) для м’яких основ: полями [Син.: 123]; крылами плещуще [Син.: 151] та ін.
План
Основний зміст дослідження
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
