Становлення інституцій побутової культури в контексті постмодерних культурних практик - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВРобота виконана в Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і туризму України, м. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Поплавський Михайло Михайлович, Київський національний університет культури і мистецтв, ректор. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Легенький Юрій Григорович Київський національний університет культури і мистецтв; Захист відбудеться «30 » червня 2009 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.807.02 у Київському національному університеті культури і мистецтв (01601, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв (01601, м.У представленому дослідженні здійснено спробу реконструювати побутову культуру як еволюцію інституцій постмодерних практик, де побут розглядається як певне успадкування традицій та повязана з мистецькими практиками реальність. У контексті зазначеного особливо актуальним є визначення ролі мистецтва та народної творчості у формуванні національної культури на побутовому рівні, зокрема, виявлення взаємозвязків мистецтва та інших компонентів побутової культури, які визначаються як її певні інституції в контексті постмодерних культурних практик. Проте, існуючі дослідження побуту торкаються, переважно, культур минулого та здійснені поза контекстом локальних етно-мистецьких практик, зосереджених у певних успадкуваннях, які лишаються важливими фундаментальними вимірами буття людини. Позиціонування побуту як змодельованої основи формування певних синкретичних комплексів, проміжних між мистецтвом і реальністю, мистецтвом і життям, зумовили нагальну потребу дослідження побутової культури в контексті культурних практик, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження „Становлення інституцій побутової культури в контексті постмодерних культурних практик”. Ананьєв, К.Андрєєва, К.-О.Апель, Х.Аренд, Р.Барт, М.Бахтін, Г.Башляр, В.Беньямін, Ж.Бодрійяр, М.Вебер, Ю.Габермас, Г.Га-дамер, Ф.Гваттарі, П.Гуревич, Ж.Дельоз, Ж.Дерріда, Д.Ділі, С.Кримський, Ж.Ліотар, А.Лосєв, М.Лотман, М.Мамардашвілі, Н.Маньковська, М.Мерло-Понті, А.Моль, Е.Морен, М.Фуко, М.Хайдеггер та ін.); мистецтвознавчі та культурологічні праці, що дають можливість теоретично осмислити поняття інституції побутової культури в контексті європейської культури (О.Архипенко, О.Астафьєва, Ю.Асєєв, Г.Вейс, Г.Вьольфлін, А.Габричевський, Г.Гачєв, В.Глазичєв, Ф.Готтенрот, Б.Гройс, Л.Гумільов, А.Гуревич, М.Данилевський, С.Іконнікова, М.Каган, В.Квартальнов, П.Козловскі, Ф.Колесса, М.Костомаров, Е.Панофскій та ін.); культурологічні праці, що дають можливість теоретично осмислити поняття інституції побутової культури в контексті української культури (С.Безклубенко, Ю.Бобошко, Г.Вішневська, Т.Гаєвська, Г.Гарбар, А.Гоцалюк, Т.Гундорова, Д.Зеленін, М.Костомаров, Ф.Лавров, О.Любіцева, В.Стафійчук, М.Маркевич, К.Матейко, М.Мозговий, Г.Мунін, М.Плісецький, О.Пошивайло, В.Русавська, П.Чубинський та ін.); наукові дослідження з проблем дизайну, реклами, моди (Д.Аркін, Л.Бхаскаран, Л.Гербенова, Дж.Гібсон, Дж.К.Джонс, Д.Єрмілова, Р.Захаржевська, Ш.Зеллінг, М.Ільінскій, Л.Кібалова, М.Ламарова, Ле Корбюзьє, М.Кілошенко, Є.Кириченко, Дж.Крейк, Ю.Легенький, Л.Рональд, Дж.Рассел, А.Родіонов, Г.Почепцов, М.Постєр, О.Сальнікова, С.Сметаніна, А.Ульяновський, В.Учонова, Ф.Шарков, М.Ярошевський та ін.); культурологічні праці, що дають можливість теоретично осмислити поняття інституції побутової культури в контексті масових комунікацій (К.-О.Апель, Р.Барт, С.Безклубенко, В.Беньямин, Г.Васильєва, Ю.Габермас, Ф.Гіренок, Ф.Джеймісон, О.Леонтович, І.Лісаковський, С.Московчи, М.Носов, Ю.Олейніков, Г.Почепцов, В.Розін, О.Тоффлер, Г.Поняття „побутова культура” в контексті дисертації використовується синонімічно поняттю „культура побуту” і розглядається як культура кінцевого споживання вироблених в соціумі товарів та послуг. У звязку з цим інтегрованим явищем кінцевого споживання можна вважати побут, а культуру, яка складається навколо побуту визначити як побутову культуру. У такій якості побут і побутова культура не тільки стимулюють виробництво, але й самі залежать від нього, адже у звязку з розширенням номенклатури товарів і послуг змінюється побутова культура як у своїй матеріальній, так і нематеріальній частині. У роботі проаналізовано дослідження різних історичних періодів розвитку побутової культури України, прослідковано генеалогію успадкування традицій і трансформації, що відбулися у культурі ХХ ст. Розділ другий „Туризм і рекреація як складові побутової культури” присвячений новітнім складовим побутової культури, якими, особливо наприкінці ХХ століття, стають такі культурні практики як туризм і рекреація.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ