Показані результати історико-наукового аналізу процесу становлення мікробіології, як самостійної наукової дисципліни. Дослідженно кореляцію структурованості дисциплінарного простору мікробіології зі ступенем її когнітивного та соціального оформлення.
При низкой оригинальности работы "Становлення мікробіологічної науки в Україні: гносеологічні та інституціональні аспекти", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ07.00.07 - Історія науки і техніки Робота виконана в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Науковий консультант: доктор фізико-математичних наук, завідувач відділу історії науки і техніки Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри екології та безпеки життєдіяльності Київського університету економіки та технологій залізничного транспорту ПИЛИПЧУК Олег Ярославович доктор історичних наук, професор кафедри політичної історії Харківського державного політехнічного університету БЄСОВ Леонід Михайлович доктор біологічних наук, завідувач відділу бактеріозів рослин Інституту мікробіології та вірусології ім. Захист відбудеться 27 листопада 2001 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.189.01 в Центрі науково-технічного потенціалу й історії науки ім.Наука все більше переходила від вивчення предметів і явищ до вивчення процесів. Видатні досягнення природничо-наукової та філософської думки, створення нових наукових центрів, початок широкого розповсюдження природничо-наукових знань у суспільстві сприяли ще стрімкішому злету наукового знання, який мав місце у другій половині ХІХ ст., починаючи з 60-х років. Проте слід зазначити, що єдиної узагальненої картини становлення і розвитку мікробіології в Україні і досі не існує, оскільки, починаючи з ХІХ століття і практично до кінця ХХ століття її історія подається або в єдиному контексті загальноросійської науки, або стосовно окремих моментів її історії. Чимало відповідей на поставлені питання вдалося знайти у книгах та статтях сучасних істориків мікробіології, ветеринарії і медицини, як російських - В.М.Гутіної, Т.В.Ульянкіної, А.В.Сорокіної, так і українських - В.Й.Білай, С.А.Верхратського, С.С.Дяченка, Л.І.Грабовської, С.К.Рудика, К.Г.Васильєва, К.К.Васильєва та інших. Напрямок теми дисертаційного дослідження співпадає з плановою темою відділу історії науки і техніки Центру досліджень науково-технічного потенціалу і історії науки ім.Г.М.Доброва НАН України “Розвиток природознавства в Україні з найдавніших часів до наших днів”, в межах якої автор дисертації відповідає за виконання розділу “Історія біологічних наук”.З іншого боку, з самого початку свого існування на Землі її мешканці зазнавали шкоди від мікроорганізмів, що викликали хвороби людей, тварин і рослин, псування продуктів харчування, і боротьба з цими явищами теж велася наосліп. В третьому розділі “Становлення мікробіології як науки: світовий аспект” відображено процес формування науково обгрунтованих теоретичних засад мікробіології, створення міцної методико-експериментальної бази, придатної для виділення її в самостійну наукову дисципліну. Геніальність Пастера, в особі якого поєднувався талановитий експериментатор і видатний теоретик, дозволила йому на основі уявлення про мікроорганізми як специфічні агенти трансформації речовини зрозуміти суть спричинюваних ними процесів і започаткувати такі напрямки, як промислова, ветеринарна, медична мікробіологія. І тут виявився важливим творчий внесок німця Роберта Коха (1843-1910), медика за фахом, який розробив прості і надійні методи мікробіологічного дослідження, що стали у пригоді для підтвердження ідей Пастера і знайшли застосування в лабораторній практиці. Показано, що в Україні цей процес розпочався в кінці XVIII ст., поступово активізувався протягом ХІХ ст. і, зрештою, на межі ХІХ-ХХ ст. розрізнені поодинокі угрупування вітчизняних діячів науки і освіти, утворювані для взаємоспілкування та обговорення професійних питань, перетворилися на велику, розгалужену систему альтернативних державі соціальних установ, здатну до самоорганізації та саморегулювання.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОсновний зміст дисертації висвітлено у наступних роботах: 1. Рання історія Академії наук України (1918-1921) / Ю.Храмов, С.Руда, В.Павленко, В.Кучмаренко. - К.: Манускрипт, 1993. 246 с.
2. Руда С. Нариси з історії мікробіології в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.): Монографія. К.: ІВЦ Держкомстату України, 2000. 262 с. Рец.: Бєсов Л.М. // Наука і наукознавство. - 2000. - №3. - 136.
3. Історія Національної академії наук України в суспільно-політичному контексті: 1918-1998 / С.Кульчицький, Ю.Павленко, С.Руда, Ю.Храмов. - К.: Фенікс, 2000. - 527 с.
4. Руда С.П. До історії агрономічного факультету Київського політехнічного інституту // Нариси з історії природознавства і техніки. - 1980. - №26. - С.66-70.
5. Квасніков Є.І., Руда С.П. До питань розвитку мікробіологічної науки на Україні (семидесяті-вісімдесяті роки) // Там само. - 1982. - №28. - С.50-58.
6. Рудая С.П. Киевский политехнический институт // Развитие биологии на Украине. - В 3-х тт. - Т.1. - К.: Наукова думка, 1984. - С.136-140.
7. Рудая С.П. Новоалександрийский сельскохозяйственній институт // Там же. - С.140-143.
8. Руда С.П. До історії розробки біологічного методу бортьби з буряковим довгоносиком // Нариси з історії природознавства і техніки. - 1986. - №32. - С.41-44.
9. Пятницкий Б.Н., Рудая С.П. Индуктивная логика как аналитический инструмент классической науки // Индуктивная логика и формирование научного знания. - М.: Наука. - 1987. - С.121-143.
10. Смирнов В.В., Рудая С.П. Состояние и перспективы развития биотехнологии в Украинской ССР // Очерки истории естествознания и техники. - 1988. - №34. - С.65-71.
11. Янковський О.К., Руда С.П. Вернадський та вітчизняна наука // Вісник АН УРСР. - 1988. - №10. - С.9-12.
12. Рудая С.П. Столетие Института Пастера // Юбилеи науки"88. - К.: Наукова думка, - 1989. - С.279-288.
13. Рудая С.П. 30 лет Украинскому отделению Советского национального комитета истории и философии науки и техники // Очерки истории естествознания и техники. - 1989. - №3. - С.98-106.
14. Рудая С.П. Случайность открытия и неизбежность прогресса науки: К 60-летию открытия пенициллина // Юбилеи науки"89. К.: Наукова думка, - 1990. - С.294-304.
15. Рудая С.П. О некоторых аспектах деятельности Харьковского общества испытателей природы(ОИП) // Общества естествоиспытателей при университетах дореволюционной России: К 125-летию начала деятельности: Сб. научн. тр. Ленинград, 1990. - C.24-26.
16. Рудая С.П. Л 60-летию издания книги А.Л.Чижевского “Эпидемические катастрофы и деятельность Солнца” // Юбилеи науки" 90/91. - К.: Наукова думка, 1992. - С.127-138.
17. Руда С.П. Популяризація наукових знань як одна з основних функцій товариств природознавців // Популяризація науки в Україні: Історія і сучасність. - К.: Хрещатик, 1992. - С.34-42.
18. Храмов Ю., Руда С., Кучмаренко В. Перший рік Академії / Вісник Академії наук України. - 1993. - №10. - С.12-31.
19. Руда С.П. Участь професора В.К.Високовича в роботі наукових товариств // Медицина і українська культура: Мат-ли конф. - К., 1993. - С.57-60.
20. Храмов Ю.О., Руда С.П. Заснування Академії наук України (до 75-річчя АНУ) // Наука та наукознавство. - 1994. - №1-2. - С.18-25.
21. Рудая С.П. Научные общественные объединения на Украине в ХІХ в.: Общество киевских врачей // Развитие науки и научно-технического потенциала в Украине и за рубежом/ Приложение к журналу “Наука и науковедение”. - 1994. - Вып. 3-4. - С.58-61.
22. Рудая С.П. Учение Вернадского об автотрофности и будущее человечества // Чтения академика В.И.Вернадского (1991-1992). - К.: Наукова думка, 1994. - С.83-92.
23. Рудая С.П. И.И.Мечников один из основоположниколв микробиологической науки // Илья Мечников великий сын Украины и человечества / Докл. научн. конф. посвящ. 150-летию со дня рождения И.И.Мечникова. - Одесса: Хаджибей, 1995. - С.25-30.
24. Руда С.П., Ковальчук Л.В. Київський період діяльності В.К.Високовича // Образ епохи: культурне середовище Києва кінця ХІХ початку ХХ ст. - К., 1995. - С.187-189.
25. Рудая С.П. Роль научных обществ Украины ХІХ века в развитии микробиологии // История науки и техники: проблемы и перспективы. - М., 1995. - С.64-65.
26. Черненко К.О., Руда С.П. Історико-етнографічні дослідження у Кримському товаристві природознавців та аматорів природи // Розвиток науки та науково-технічного потенціалу в Україні та за кордоном / Додаток до журналу “Наука і наукознавство”. - 1996. - Вип.1. - С.57-59.
27. Рудая С.П. Научные общественные объединения на Украине в ХІХ вв: Харьковское медицинское общество // Там само. - 1997. - Вип.1 (12). - С.53-55.
28. Руда С.П. Медицина у Запорізькій Січі // Історія та культура Лівобережжя України. - Ніжин, 1997. - С.34-37.
29. Руда С.П. Вихованець Житомирської класичної гімнгазії професор В.В.Підвисоцький // Житомирщина через призму століть. - Житомир: Журфонд, 1997. - С.120-121.
30. Руда С.П. Науково-просвітницька діяльність медичних товариств України на межі ХІХ-ХХ століть // Наука і освіта. - К., 1997. - С.85-88.
31. Руда С.П., Лізунова А.А. Лев Семенович Ценковський (1822-1887) // Наука та наукознавство. 1998. №2. С.80-86.
32. Храмов Ю.О., Руда С.П. Заснування Української Академії наук та її організаційне становлення (1918-1928 рр.) // Там само. - 1998. - №3. - С.10-22.
33. Рудая С.П. Научные общественные объединения на Украине в ХІХ в.: Одесское общество врачей // Історія української науки на межі тисячоліть. - К., 1999. - С.266-268.
34. Руда С.П. С.М.Переяславцева видтна представниця вітчизняної науки другої половини ХІХ ст. // Жінка в науці та освіті: минуле, сучасне, майбутнє: Мат-ли Міжнар. конф. - К., 1999. - С.129-132.
35. Руда С.П. Професор Київського університету О.Д.Павловський (1857-1944) // Мат-ли наук.-техн. конф., присвяченої 165-річчю університету. Природничі науки. - К., 1999. - С.189-191.
36. Руда С.П. Роль К.Ф.Кесслера у консолідації природознавців України (друга половина ХІХ ст.) // Мат-ли Міжнар. науко.-краєзнавч. конф. “Бердичівська земля в контексті історії України”. Велика Волинь. - Т.19. - 1999. - С.36-39.
37. Руда С.П. Нікітський ботанічний сад як один із осередків становлення мікробіологічної науки в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) // Наука та наукознавство. - 1999. - №4. - С.117-121.
38. Руда С.П. Роль Харківського наукового центру у розробці засад медичної та ветеринарної мікробіології (кінець ХІХ початок ХХ ст.)// Зб. наук. праць Харківського державного педагогічного університету: Серія історія та географія. - 2000. - Вип.4. - С.183-192.
39. Руда С.П. Суспільні ініціативи та поширення нового знання (на прикладі мікробіології) // Українська наука на межі тисячоліть. - 2000. - Вип.3. - С.199-203.
40. Руда С.П. Роль Харківського наукового центру у розробці засад медичної та ветеринарної мікробіології (кінець ХІХ початок ХХ ст.) // Зб. наук. праць Харк. держ. пед. ун-ту: Серія історія та географія. - 2000. - Вип.4. - С.183-192.
41. Інституціалізація мікробіологічної науки в Україні як результат діяльності наукових товариств // Вісник Дніпропетровського університету: Серія історія і філософія. - Вип.6. - 2000. - С.37-41.
42. Руда С.П. До історії викладання мікробіології в Україні // Нариси з історії природознавства і техніки. 2000. - Вип.43. - С.123-128.
43. Руда С. Товариства природознавців при Харківському університеті (ХІХ-початок ХХ ст.) // Праці Наукового товарисва ім.Шевченка. - Т.IV. - Студії з поля історії української науки і техніки. - Львів, 2000. - С.85-98.
44. Кощій Л., Руда С. Київські зїзди природознавців та їх роль у розвитку науки та освіти // Там само. - С.121-132.
45. Руда С. “…Для рідного краю і народу” (135 років з дня народження Данила Заболотного) // Українознавство: Календар-щорічник. - 2001. - К.: Українська Видавнича Спілка, 2000. - С.206-208.
46. Руда С. “Ця дивна людина. доктор Мінх” (До 165-річчя з дня народження Григорія Мінха) // Там само. - С.212-214.
47. Руда С.П. Л.К.Горецький уродженець і дослідник Волинського краю // Бердичивщина: поступ у третє тисячоліття // Велика Волинь. - Т.22. - 2001. - С.57-60.
48. Рудая С.П. Взаимодействие наук в решении проблем биотехнологии // Исторические традиции и опыт развития отечественной науки / Тр. ХІІ Киевского симпозиума по науковедению. - 1988. - С.17-19.
49. Рудая С.П. Издательская деятельность медицинских обществ Украины ХІХ ст. // Українська журналістика-90 / Тези доп. ІІ респ. наук.-практ. конф. - К., 1991. - С.23-24.
50. Rudaya S. The Role of XIX Century Ukrainian Scientific Societies in Development of Microbiology // Abstr. from XXTH International Congress of History of Science. - Liege, 1997. - P.341.
51. Руда С.П. Роль недержавних наукових структур у створенні засад біотехнології в Україні // Мат-ли XVI Київського симпозіуму з наукознавства. - К., 1997. - С.127-128.
52. Рудая С.П. Екатерина II и становление высшего медицинского образования в Украине // Екатерина II вторая - эпоха Российской истории / Тез. докл. Межд. конф. - Спб, 1997. - С.49-51.
53. Руда С. Роль наукових товариств України ХІХ-початку ХХ століття у розвитку біологічної науки // Тез. доп. українсько-американського семінару з історії науки / Наука та наукознавство. - 1998. - №2. - С.108-109.
54. Duplenko Ju., Ruda S. Scientific medical relations of Ukraine and Tartu University // Historiae Scientiarum Baltica: Abstr. of XIXTH Baltic conference on the History of Science. - Vilnius-Kaunas, 1999. - P.10-11.
55. Рудая С.П. Еще раз об Одесской бактериологической станции // Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини / Тез. ІХ наук.-практ. конф. мед. ф-ту. - Суми, 2001. - С.92.
56. Ruda S. Development of Microbiology in Ukraine on the Treshold of XX Century // Abstr. of XXITH International Congress of History of Science. - Mexico City, 2001. - P.114.
Руда С.П. Становлення мікробіологічної науки в Україні: гносеологічні та інституціональні аспекти. - Рукопис.
Диссертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.07 - Історія науки і техніки. - Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М.Доброва НАН України. - Київ, 2001. мікробіологія історія аналіз
В дисертації представлено результати історико-наукового аналізу процесу становлення мікробіології як самостійної наукової дисципліни. Показано перебіг цього процесу на теренах України. Виявлено кореляцію структурованості дисциплінарного простору мікробіологічної науки зі ступенем її когнітивного та соціального оформлення.
Ключові слова: історико-науковий аналіз, мікробіологія, Україна, пріоритети, наукові школи, наукові товариства, інституціалізація, науковий простір.
Ruda S.P. Formation of microbiological science in Ukraine: gnosiological and institutional aspects. Manuscript.
Thesis for a Doctors degree by speciality 07.00.07 - History of Science and Technology. - G.M.Dobrovs Centre for scientific and technological Potential and Science History Studies, National Academy of Science of Ukraine. Kyiv, 2001.
The thesis represents the results of historic and scientific analysis of the process of formation of microbiology as independent scientific discipline. It shows the course of this process in Ukrainian territory. The correlation between structure of microbiological science disciplinary space and degree of its cognitive and social condition is revealed.
Рудая С.П. Становление микробиологической науки в Украине: гносеологические и институциональные аспекты. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.07 - История науки и техники. - Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки имени Г.М.Доброва НАН Украины. - Киев, 2001.
Представлены результаты историко-научной реконструкции этапов зарождения и становления микробиологии как самостоятельной научной дисциплины со своим категориальным аппаратом, единой методологией, специфическими методами исследования. Подтверждено, что этому предшествовал длительный период неосознанного сосуществования человека с микроорганизмами, стихийно-эмпирического использования им результатов их жизнедеятельности.
Показано, что одним из важных факторов формирования микробиологии как науки явилось то, что у ее истоков стояли три известные международные научные школы: физиологическая Л.Пастера, морфологическая Р.Коха и иммунологическая И.Мечникова. Каждая из них внесла свою лепту в создание научных основ микробиологии, и благодаря их совместным усилиям был заложен прочный фундамент для ее дальнейшего развития.
В ХІХ в. при университетах Украины сложились три крупных микробиологических центра, известных далеко за ее пределами - харьковский, киевский и одесский, каждый из которых отличался определенными особенностями в зависимости от географических и социально-экономических условий. Харьковская губерния включала большие помещичьи хозяйства, славившиеся бесчисленными отарами овец, которым наносили значительный урон частые эпизоотии. Поэтому в харьковском центре серьезно разрабатывались вопросы ветеринарной микробиологии. В Киеве, крупном научном и культурном центре, изучался широкий спектр фундаментальных проблем, включавший вопросы физиологии микробов, иммунологии и эпидемиологии. Одесса морской порт, широко открытый в мир, была воротами проникновения в страну различных инфекционных заболеваний, и поэтому именно она стала центром отечественной эпидемиологии.
Установлено, что на рубеже ХІХ-ХХ ст. на территории Украины существовал еще один очаг развития микробиологической науки, обойденный вниманием иследователей. В Крыму, в лаборатории Никитского ботанического сада, в этот период были начаты работы по изучению вирусных, грибковых и бактериальных болезней растений.
Заметную роль в разработке теоретических основ микробиологической науки, во внедрении в практику ее достижений, их широкой популяризации сыграли научные общества Украины. По их инициативе открывались пастеровские станции, микробиологические лаборатории, диагностические кабинеты, многие из которых приобрели в дальнейшем статус государственных учреждений, где и поныне решаются вопросы, связанные с микробиологической проблематикой.
При рассмотрении динамики развития микробиологии проведена сравнительная оценка нескольких методологических подходов. Показано, что принцип преемственности предпочтителен при прослеживании логики развития научных идей. Принцип институциализации позволяет четко обозначить пути формирования института науки как сети научных учреждений и совершенствования научных коммуникаций, т.е. тяготеет к рассмотрению социальных проблем. Наиболее всеобъемлющим представляется принцип научного пространства, позволяющий объединить в единой системе все изменяющиеся параметры развивающейся науки.
Ключевые слова: историко-научный анализ. микробиология, Украина, приоритеты, научные школы, научные общества, институциализация, научное пространство. Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
