Співвідношення поділу іменника за основами та за граматичним родом. Германська система відмінків. Характеристика особливостей староанглійського періоду. Зміни родової системи іменника у середньоанглійському та новоанглійському періоді, запозичення.
ВСТУП Іменник - самостійна частина мови children. XIV ст. ще зустрічається родовий відмінок жіночого роду без закінчення: his lady grace ( прихильність його дами)ю Але це- окремі випадки; граматичний рід до того часу вже зник, але у вказаному випадку визначальною є семантика іменника. Теорія О. Ясперсена. Sunu sunr wind Windr Есперсон вважає, що при спілкуванні особливо чітко вимовлялася та частина слова, котра була зрозуміла для носіїв як англійської, так і скандинавської, а закінчення, котре заважало порозумінню, артикулювалося нечітко, результатом чого і була редукція флексій. Якщо припустити, що теорія Есперсена вірна, на думку Іванової, і явища описані ним дійсно авдбувалися, то вони залишились би не більше, ніж рисою діалекту прикордонного району. При розгляді діахронії розвитку граматичного роду іменників у англійській мові під час середньоанглійського періоду слід звернути особливу увагу на географічний фактор, а саме на те, що у різних частинах Англії розвиток, а точніше зміна природи, цієї категорії відбувалася з різною швидкістю - на півдні Англії граматичний рід зберігався значно довше, ніж на півночі і сході. К. Бруннер вказує на те, що у ранньому середньоанглійському періоді стародавні родові відмінності добре зберігаються лише тому, що збереглися особливі форми вказівного займенника
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
