Становлення феномену технічної раціональності в епоху Нового часу як об"єкт філософської рефлексії - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук СТАНОВЛЕННЯ ФЕНОМЕНУ ТЕХНІЧНОЇ РАЦІОНАЛЬНОСТІ В ЕПОХУ НОВОГО ЧАСУ ЯК ОБЄКТ ФІЛОСОФСЬКОЇ РЕФЛЕКСІЇНауковий керівник: Капітон Володимир Павлович, доктор філософських наук, професор, Національна металургійна академія України, професор кафедри філософії. Офіційні опоненти: Вовк Степан Миколайович, доктор філософських наук, професор, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри філософії; Захист відбудеться 22 лютого 2008 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.08 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м.Однією з найбільш значущих проблем, які виникають при аналізі процесу становлення філософських основ науки, є взаємозвязок між різними видами знання - філософським, науковим і технічним. Однак аналіз раціональності в контексті взаємного впливу науки і техніки порушує проблему гіпертрофованого сприйняття саме наукової раціональності. Оскільки технічна раціональність осмислювалась епізодично, переважно в межах інших обєктів дослідження, то аналіз її ролі в розвитку філософських основ науки треба здійснювати, спираючись на дослідження тих періодів історії науки і філософії, коли роль раціонального була найбільш значною і коли взаємозвязок між наукою і технікою виходив на якісно нові рівні. Новий час в історії філософії став періодом, коли відбувалася радикальна зміна парадигми науки та її методології. Однією з найважливіших рис означених процесів було усвідомлення взаємного впливу науки і техніки, що виражалося в рефлексії ролі практики в людському пізнанні.У "Вступі" обґрунтовується вибір і актуальність теми дослідження; визначається обєкт, предмет, мета і завдання дослідження, його методологічна основа; вказується наукова новизна роботи і науково-практичне значення отриманих результатів.По-друге, в рамках аналізу цих напрямів розглянуті такі проблеми: наукова революція Нового часу як культурологічне явище; значення раціональності в становленні філософських основ наукового й технічного знання; технічна раціональність у межах філософії техніки. Наукова революція Нового часу досліджувалася радянськими філософами в межах декількох напрямів. Проблему ролі раціонального у взаємозвязку науки і техніки порушували у своїх працях Л. Князєв аналізували основні стадії розвитку техніки, визначаючи рівень взаємодії технічного знання з філософією на цих стадіях. Раппа здійснюється порівняння наукової і технічної раціональностей, техніки і природознавства в контексті раціонального.У підрозділі 2.1 "Хронологічно-генетичні рамки досліджуваного періоду і визначення поняття "технічна раціональність" визначаються межі досліджуваних процесів. Встановлено, що спроби рефлексії технічного знання в ірраціоналізмі не дають адекватної моделі процесів наукової революції Нового часу. Через порівняльний аналіз понять раціональності, наукової раціональності, техніки розкрито зміст поняття технічної раціональності як якості технічних ідей, що відображає їх утилітарну застосовність. У підрозділі 2.2 "Форми технічної раціональності та передумови їх еволюції як прояв нової парадигми мислення" дано визначення форми технічної раціональності як її конкретно-історичного виразу в сукупності ідеальних обєктів, понять і методів, вживаних у технічному знанні. Показано, що технічне знання як менш цілісна (порівняно з науковим) система може розвиватися, не маючи філософських обґрунтувань.У підрозділі 3.1 "Рефлексія становлення форм технічної раціональності в гносеологічних вимірах Нового часу" здійснюється аналіз трьох основних форм технічної раціональності, становлення яких відбувалося в XVII ст. Галілею істотно спростити формулювання ідеальних обєктів науки, які в свою чергу дозволяли використовувати природничо-наукові закони в інженерній діяльності. Аналітико-синтетична форма технічної раціональності виявилась оптимальною для інженерної діяльності. Бекона виявлено становлення індуктивно-аналітичної форми технічної раціональності. Декарт у своїх працях опосередковано визначає дедуктивно-синтетичну форму технічної раціональності, методологічний зміст якої полягає в переважному використанні для розвязання технічних завдань ідеальних моделей.Формування філософських основ наукової революції Нового часу необхідно розглядати як процес, одним із складників якого є ґенеза форм технічної раціональності. Для цього було необхідно: створити нові форми технічної раціональності; забезпечити можливість спільного використання наукової і технічної раціональностей у межах єдиної методології та картини світу; сконструювати нові ідеальні обєкти. Процес становлення форм технічної раціональності дозволив обєднати технічне і філософське знання в межах загальної науково-дослідної діяльності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ