Місце економічних індивідів у класичному та неокласичному аналізі економічної системи. Умови становлення економічних суб’єктів у Західній Європі у другій половині XVII – першій половині ХІХ століття. Типи та форми існування економічних суб’єктів.
При низкой оригинальности работы "Становлення економічних суб’єктів ринкової економічної системи в Західній Європі (друга половина XVII – перша половина ХІХ ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Становлення економічних субєктів ринкової економічної системи в Західній Європі (друга половина XVII - перша половина ХІХ ст.)Це дасть можливість сформувати методологічні підвалини в розкритті природи економічних субєктів, розширити ракурс бачення їх та можливості для наукового пояснення їхньої сутності. Деякі наукові розробки з висвітлення сутності економічних субєктів репрезентовані дослідженнями окремої людини, у свою чергу, інші вчені, під субєктами розуміють певні утворення, такі як домогосподарство, фірма (підприємство) чи держава. Отже, постає нагальна потреба ретельно вивчити складові сутності економічних субєктів та дослідити процес становлення їх у межах ринкової економічної системи. Використання досвіду цих країн у формуванні відповідного статусу економічних субєктів різного рівня, інституційного середовища, що забезпечує ефективну їхню діяльність, уможливить успішне завершення процесу становлення ринкової економічної системи в нашій державі. У межах наукової теми особисто автором підготовлено підрозділи: § 1.2 „Природа економічних субєктів” та § 2.3 „Основні форми економічних субєктів на етапі становлення ринкової економічної системи Західної Європи”, де розкривається процес становлення економічних субєктів, виявляються їхні основні риси, зокрема роль приватної власності на ресурси та свідомої діяльності у формуванні економічних субєктів, обґрунтовується необхідність урахування цивілізаційних факторів, що впливають на розвиток економічних субєктів у Західній Європі.«Методологічні засади дослідження економічних субєктів» автором обґрунтовано необхідність застосування нових методологічних підходів, що полягають у використанні цивілізаційної парадигми до дослідження суспільних явищ. Досить часто сутність субєктів подається як класифікація, тобто простежується тенденція до того, що єдиного погляду на сутність наукового визначення економічних субєктів у вчених немає, що в залежності від того, які потрібно одержати результати, так і трактуються економічні субєкти. Тому економічний субєкт набуває особливого суспільного статусу в економічній системі та здійснює реалізацію власних цілей через взаємодію з іншими субєктами. Обовязковою рисою субєкта є наявність у нього свідомості, яка виявляється в наявності власних цілей субєктів, організації їхньої діяльності тощо. На основі дослідження всіх раніше окреслених рис економічних субєктів сформульовано, на нашу думку, більш повне визначення поняття економічного субєкта: економічний субєкт - це відносно відокремлений індивід, який завдяки внутрішній активності та наявності приватної власності на ресурси в процесі свідомої взаємодії з іншими економічними субєктами в суспільному виробництві прагне реалізації власних цілей та особистих інтересів.З нових методологічних підходів розкрито сутність поняття економічних субєктів як центральних елементів функціонування та розвитку ринкової економічної системи. Запропоновано визначення економічного субєкта як відносно відокремленого індивіда, який завдяки внутрішній активності та наявності приватної власності на ресурси в процесі свідомої взаємодії з іншими економічними субєктами в суспільному виробництві прагне реалізації власних цілей та особистих інтересів. Таке розуміння сутності економічного субєкта відкриває шлях до консолідації різних поглядів з даної проблеми. Визначено основні ознаки економічних субєктів, до яких слід віднести: активність або внутрішнє активне джерело субєкта, яке можна визначити як діяльний стан, як умову існування людини в суспільстві; наявність власних цілей та завдань, реалізація яких стає головним орієнтиром у діяльності субєктів; взаємодія як важлива складова діяльності субєктів, у процесі якої досягається узгодження особистих та суспільних цілей; свідомо організована діяльність щодо досягнення поставлених цілей здійснюється з урахуванням найбільш раціональних варіантів дій; наявність економічних інтересів, стимулів та мотивів активної діяльності. Розглянуто генезис економічних субєктів, зокрема досліджено спільні та відмінні риси економічної людини, економічного індивіда та економічного субєкта.
План
Основний зміст дисертаційної роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы