Причини переходу білоруських інтелектуалів від федералістсько-автономістських ідей до незалежницьких. Місце і роль білорусько-литовських і білорусько-польських взаємовідносин у процесах державотворення Білорусі. Місце іманентної боротьби керівних установ.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукНауковий керівник: доктор історичних наук, професор Віднянський Степан Васильович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин. Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент АПН України Ткаченко Василь Миколайович, Президія АПН України, радник; Захист відбудеться 24 вересня 2010 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.235.01 в Інституті історії України НАН України за адресою: 01001, м.Вивчення динаміки цього процесу в білорусів, за умов відсутності впродовж багатьох століть державно-правової традиції й взагалі білоруської ідеї, має велике науково-пізнавальне, історико-теоретичне і практичне значення. Обмеження звязків між Білоруссю та Україною виключно економічною галуззю діяльності, нестабільність політичних звязків, відсутність узгоджених точок зору істориків і політологів, культурологів і соціологів з проблем, що становлять спільний інтерес, негативно впливають на розвиток стабільного українсько-білоруського співробітництва. І, нарешті, широка обізнаність громадськості України з особливостями історичного розвитку Білорусі, процесом її державотворення сприяло б швидшому вирішенню проблемних питань, зокрема врегулювання питання міждержавного кордону, та закріпленню добросусідських двосторонніх відносин. Дисертація виконувалася, згідно з науковими планами Інституту історії України НАН України, зокрема в рамках тем відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин - «Україна в європейському просторі у ХІХ - на початку ХХІ століть: історичні звязки, проблеми та перспективи інтеграції» (державний реєстраційний номер 0106U000639) і «Європейський історичний процес і рецепції України у ХІХ - на початку ХХІ століть: джерела, напрями та суспільно-політичні впливи» (державний реєстраційний номер 0109U002366). Предмет дослідження - зміст, форми і методи становлення білоруської державності у зазначений період, їх історико-еволюційний шлях, на який впливали різні політичні угруповання й партії Білорусі, а також зовнішні чинники: російсько-німецькі переговори на початку 1918 р., прагнення країн Антанти спинити більшовицький наступ й відведення провідної ролі в цьому Польщі, радянсько-польська війна тощо.Аналізуючи причин і передумови проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки (БНР), історики-марксисти одностайно ототожнювали її організацію з іноземною інтервенцією, в той час як організація Соціалістичної Радянської Республіки Білорусії (СРРБ) була відображенням «бажання білоруського народу». Традиційно білорусько-литовська співпраця останніми розглядалась у межах обєднаної радянської республіки Литви і Білорусі. Загалом історики-марксисти активно розробляли теми з проблематики боротьби Червоної армії та білоруського народу проти польських окупантів, підпільної діяльності проти окупантів, агітаційно-пропагандистської роботи серед населення, руху трудівників Білорусі за організацію СРРБ. Характерною рисою останнього є відмова від традиційної для радянського часу концепції єдиної російської нації, відгалуженням якої були білоруси і поляризація думок у висвітленні причин і процесу створення Соціалістичної Радянської Республіки Литви і Білорусії (СРРЛІБ, ЛИТБІЛ). У національній інтерпретації білоруської історії, білоруси подаються як європейська нація, а Росія і меншою мірою Польща визначаються як вороги й причина всіх національних негараздів.У висновках викладено підсумки проведеного дослідження, що полягають у наступному: Становлення білоруської державності та формування її території відбувалося в досить складних історичних умовах, детермінованих воєнним часом, революційними подіями у Росії, невизначеністю етнічної території Білорусі, незавершеністю процесу самоідентифікації білоруської нації. (проголошення незалежності УНР і Литовської держави, що мали певний територіальний інтерес у Білорусі, укладення у Брест-Литовську радянсько-німецького договору), відбулася стрімка трансформація ідеї білоруської державності - перехід на незалежницькі позиції й проголошення актом від 25 березня 1918 р. незалежності БНР. Доведено, що перешкодою наповнення реальним змістом проголошеної незалежної Білоруської республіки були: геополітичний фактор - територія Білорусі стала обєктом посягань одразу кількох держав: Німеччини, Польщі, Литви та України і захопленість організаторів БНР мовно-культурними проблемами, непрактичність і мала здатність їх до копіткої організаційно-адміністративної роботи. Доведено, що обєднана радянська республіка Литви і Білорусі розглядалась як територія, якою радянський уряд був готовий поступитися Польщі й у такий спосіб уникнути відкритої війни з нею. Погляди білоруських діячів було звернуто на Литву, як державу з якою Білорусь має міцні історичні звязки - розбудова спільної незалежної держави Великого князівства Литовського.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы