Становлення і тенденції розвитку етнопедагогіки кримськотатарського народу - Автореферат

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИЗ дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. У роботі подано результати теоретико-методологічного аналізу етнопедагогічних ідей і традицій кримськотатарського народу в контексті цілісного вчення про основи формування і розвитку етнопедагогіки як науки про народну педагогіку і розуміння їх як своєрідного механізму передачі, засвоєння і розвитку національної культури. У процесі дослідження розроблено теоретичні та методологічні основи етнопедагогіки кримськотатарського народу як системи знань про джерела, структуру, принципи, світоглядні позиції та способи добування знань, що створює педагогічну дійсність народу, визначено звязки з іншими науками, зясовано науково-педагогічну термінологію. Визначено шляхи оптимального використання етнопедагогіки у сучасному суспільстві і тенденції його розвитку відповідно до збереження різноманітності етносів і всебічного розвитку їхньої культури. В работе представлены результаты теоретико-методологического анализа этнопедагогических идей и традиций крымскотатарского народа в контексте целостного учения об основах формирования и развития этнопедагогики как науки о народной педагогике и понимания их как своеобразного механизма передачи, освоения и развития национальной культуры.З іншого боку, у світі зростає тенденція до збереження і примноження національних культурних надбань, зміцнення самосвідомості кожного народу, забезпечення розквіту його культури, віри, моралі, духовності. У цих умовах важко відстояти історичне минуле кожного народу, вивчити й донести до свідомості сучасників те прогресивне, що проявлялось у його традиціях, національних почуттях, характері, способі життя, у вихованні та навчанні. Завдяки географічному положенню Криму, який знаходився на перехресті древніх торговельних шляхів (Балкано-Кавказького, Причорноморсько-Малоазійського, Великого шовкового), у його культурі, поряд із суто національним, традиційним, помітні сліди взаємовпливів різних народів, зокрема, в обміні педагогічними знаннями простежується культурна взаємодія предків кримських татар з шумерами, давніми греками та римлянами, тюркськими, арабськими і словянськими народами. Ці та інші окремі історичні й історико-педагогічні дослідження дають певні уявлення щодо історико-педагогічного процесу, народів, з якими кримськотатарський народ має культурні та інші звязки. Отже, актуальність проблеми, її наукова нерозробленість, труднощі, викликані вихованням підростаючого покоління кримських татар в умовах репатріації, завдання з відродження та розвитку кримськотатарської мови, культури й національного способу життя стали підставою для вибору теми дослідження “Становлення і тенденції розвитку етнопедагогіки кримськотатарського народу”.Природно-географічні умови та історичні особливості розвитку кримських татар розглянуті автором як варіативні характеристики етнопедагогіки цього народу, вони визначають характер праці, ігор, свят, традицій та обрядів, зміст усної народної творчості, образотворчого мистецтва та народних промислів, специфіку міжособистістних стосунків і ставлення до довкілля. Певну цінність становлять ідеї української народної філософії: нескінченність світу, вічна змінність життя, людина - центр світобудови; природа як мати - її треба любити; земля - наша годувальниця; хліб - усьому голова; свобода - найбільша цінність для людини; кожна людина повинна жити працею та ін. У другому розділі “Становлення і розвиток кримськотатарської народної педагогіки” подано результати дослідження формування етичних поглядів кримськотатарського народу, його педагогічної культури, що має глибоке історичне коріння, розкрито мусульманський вплив на розвиток культури й освіти кримських татар, висвітлено особливості розвитку кримськотатарської народної педагогіки в умовах взаємодії з культурами тюркських і словянських народів. Суспільство буде стояти на місці доти, доки не набудуть розвитку кожен народ, кожна людина. Отже, дослідження автора дозволяють констатувати, що важливі відомості про народну педагогічну культуру європейських, тюркських і словянських народів, їхню взаємодію з кримськими татарами, взаємозбагачення їхніх культур можна одержати, вивчаючи спадщину видатних діячів культури, які близько стояли до народу й визнавали народні традиції.Кримськотатарська народна педагогіка склалася у процесі формування кримських татар як народності у складній та етнічно строкатій обстановці ХІІІ - ХУІ ст. Історія виникнення і розвитку етнопедагогіки кримськотатарського народу є невідємною складовою культури народу, яка формувалась в активному звязку з процесом етногенезу і мала безпосередній вплив на характер народу, його духовність. Виявилося, що багато сімейних звичаїв і традицій, до яких ставилися з особливою повагою у глибоку давнину, не втратили в народі своєї значущості: осуд безшлюбності, повага до глави сімї, дошлюбна цнотливість, багатодітність, неможливість шлюбу без батьківського благословення, повага до праці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ