Становлення і розвиток професійних форм музичного життя Вінниччини як складової культури Подільського краю - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства Становлення і розвиток професійних форм музичного життя вінниччини як складової культури подільського краюРобота виконана на кафедрі історії музики Львівської національної музичної академії імені М. В. Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, доцент КАТРИЧ Ольга Тарасівна, професор кафедри загального та спеціального фортепіано Львівської національної музичної академії імені М. В. Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор СМОЛЯК Олег Степанович, завідувач кафедри музикознавства, методики музичного виховання та акторської майстерності Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка кандидат мистецтвознавства, доцент ВЕРЕЩАГІНА-БІЛЯВСЬКА Олена Євгенівна, доцент кафедри музикознавства та інструментальної підготовки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Захист відбудеться "22" січня 2010 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.869.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства у Львівській національній музичній академії ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної музичної академії ім.В останні роки регіонально-культурологічні дослідження набувають особливої значущості, адже дозволяють збирати і систематизувати окремі явища і факти, розглядати їх роль у масштабах конкретного регіону, віднаходити їх позарегіональні звязки та аналізувати історико-регіональний фактаж у загальнонаціональному культурологічному контексті. Проте, східне Поділля з центром у Вінниці не тільки подарувало українській культурі цілу плеяду національних корифеїв, але й стало джерелом натхнення для багатьох митців (М.Коцюбинського, М.Вовчка, М.Стельмаха, С.Руданського, А.Свидницького, О.Новаківського, В.Стуса, В.Земляка, Є.Гуцала, М.Леонтовича, К.Стеценка, П.Чайковського, Ф.Ліста, К.Дебюссі, В.Банковського та інш.). Загалом, у становленні і розвитку професійних форм музичного життя Вінниччини виділяємо два завершених періоди - дофілармонічний і філармонічний, (визначивши межею заснування Вінницької обласної філармонії (1937 р.) як першого професійного закладу, що планує, організовує і контролює професійну концертну діяльність) та третій - сучасний період. Теоретико-методологічною основою дослідження став системний підхід і принцип історизму, що дозволяють розглядати професійні форми музичного життя Вінниччини в якості субсистеми культури краю, яка, свою чергу, виступає обємнішою субсистемою української культури загалом і формується під впливом низки соціально-історичних обєктивних і субєктивних чинників. Відповідно до специфіки предмету дослідження було використано: метод аналітико-синтетичної обробки при опрацюванні архівних джерел; метод хронологічного аналізу при відтворенні головних етапів розвитку музичної культури Вінниччини і становлення філармонії; історико-типологічний метод при визначенні періодів становлення і розвитку професійних форм музичного життя Вінниччини; описовий метод при аналізі діяльності колективів і солістів; порівняльний метод при виявленні специфіки діяльності концертних організацій на кожному етапі.«Форми організації музичного життя на Поділлі у контексті загального розвитку української культури XVI - початку ХХ століття» досліджуються процеси професіоналізації музичної культури регіону в галузях музичного виконавства та освіти. «Музичні цехи та капели в панських маєтках - перші музичні організації на теренах Поділля» аналізується перший етап становлення і розвитку музичної культури Поділля, який охоплює XVI - першу третину ХІХ ст. У діяльності цих осередків кріпацької культури наголошуємо на ознаках професіоналізму: включення до репертуару творів провідних російських та зарубіжних драматургів і композиторів; участь у постановках професійних акторів; високий виконавський рівень музикантів оркестру. Виступи мандрівних хорових колективів у подільських містах активізували прагнення місцевої інтелігенції до активної музично-просвітницької діяльності, що втілилось у створенні Подільського Українського Товариства «Просвіта» та його осередків у Могилеві-Подільському, Печорі, Тульчині (під керуванням М.Леонтовича). Вибудувавши факти становлення, розвитку та реорганізації музичних навчальних закладів у місті в плині часу, стає очевидним, що кожен новий крок, новий ступінь в пошуках удосконалення освіти не ламав загальної лінії музичної освіти взагалі, не переривав її, а кожен створений навчальний заклад був правонаступником попереднього.Специфіка українських філармонічних товариств» розглянуті причини виникнення та особливості функціонування українських філармонічних товариств, визначено зміст самого поняття «філармонія» та зроблено короткий історичний огляд розвитку цього виду організаційно-концертної та музично-просвітницької роботи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ