З’ясування проблемно-тематичного контента української партійної преси на Галичині кінця ХІХ століття. Особливість втілення ідей партії у публікаціях програмового, суспільно-політичного, літературно-критичного та інших спрямувань партійної діяльності.
При низкой оригинальности работы "Становлення і розвиток партійної періодики на Західній Україні (кінець ХІХ-початок ХХ століття)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Інститут журналістики КНУ імені Тараса ШевченкаАвторитетним джерелом, де описано основний контент партійної періодики на початковому етапі її виникнення, варто вважати кількатомне історико-бібліографічне дослідження «Українська преса в Україні та світі ХІХ-ХХ ст.» [1]. Тут зафіксовано кілька десятків часописів - «пресової трибуни» для обговорення назрілих радикальних питань, що мали стати каталізатором громадського життя галичан, буковинців, українців із Наддніпрянщини. Обєктом дослідження стали партійні періодичні видання, зокрема «письмо політичне, літературне і наукове для руських селян і міщан» «Народ» (Коломия, Львів, 1891-1895), вісник літератури, історії і фольклору «Житє і слово» (Львів, 1894-1897), «газета для руського народу; радикальна політична часопись» «Громадський голос» (Львів, з 1895 р.) та ін., що стояли на ґрунті РУП або ж були її безпосередніми органами. Вернадського) дозволило знайти низку часописів, що мали приналежність до РУП («Народ», «Житє і слово», «Громада», «Праця» тощо). Із початком діяльності РУП на українських землях постало питання про створення партійних органів; ними стали часописи «Народ» і «Хлібороб», що редагувалисьНа багатьох публікаціях, що друкувалися на сторінках радикальної преси в Галичині наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., позначилося загальне спрямування - освідомлювати народ, щоб «радикалізм пустив коріння між народом», пробуджувати націю. «Духовним батьком» національно-політичних трансформацій на Західній Україні був М. Драгоманов, з ідеями та задумами якого повязувались і діяльність РУП, і редакційна політика партійних видань («Народ», «Хлібороб», «Радикальний голос», «Радикал», «Громада», «Праця» та ін.). Та основним «двигуном» літературно-наукового, агітаційно-розяснювального руху, поширення значного масиву «радикальної культури» був І.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
