Становлення і розвиток національного музею героїчної оборони і визволення Севастополя (1960–2009 років) - Автореферат

Національна академія наук України Українське товариство охорони памяток історії і культуриНауковий керівник: доктор технічних наук, професор Гріффен Леонід Олександрович, провідний науковий співробітник Центру памяткознавства Національної академії наук України та Українського товариства охорони памяток історії і культури Лесі Українки кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Маньковська Руслана Вікторівна, старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України Захист відбудеться 29.01. 2010 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.252.01 у Центрі памяткознавства НАН України і УТОПІК (адреса: 01015, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центру памяткознавства НАН України і УТОПІК (адреса: 01015, м.Музеї як особливий вид соціокультурних інститутів займають важливе місце в сучасному суспільстві. Законом України «Про музеї та музейну справу» від 1995 р. музей визначається як «культурно-освітній та науково-дослідний заклад, призначений для вивчення, збереження, використання та популяризації памяток природи, історії, матеріальної і духовної культури, залучення громадян до надбань національної і світової культурної спадщини». В його складі - унікальні обєкти: Панорама «Оборона Севастополя 1854-1855 рр.», єдина панорама в Україні, Діорама «Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 р.», головна частина меморіального комплексу на Сапун-горі, одна з найбільших діорам в країні, Оборонна вежа Малахового кургану - памятка двох оборон Севастополя, центр меморіального комплексу на кургані, Собор Рівноапостольного святого князя Володимира - усипальниця видатних адміралів Імператорського Російського флоту; Будинок-музей севастопольських підпільників - один з небагатьох подібних музеїв, які збереглися в Україні. Наприклад, севастопольська панорама - головний обєкт музею, вперше була відкрита 14 (27) травня 1905 р. Аналіз досягнень музею в його діяльності дозволяє сформулювати загальні музейні рекомендації з цих напрямів, розширити уявлення щодо профілів сучасних вітчизняних музейних установ. На підставі системної обробки архівних документів, даних фондової колекції музею, інших джерел і літератури провести комплексний аналіз розвитку музею у всіх проявах його діяльності, а також факторів, які поступово виводять музей на міжнародний рівень.З останніх досліджень можна виділити статті про музей і його обєкти у двох виданнях енциклопедичного довідника «Севастополь», у статі О. О. 9, 10, 13,14,15 фонд Ради Міністрів УРСР, фотоматеріали з Російського державного архіву кіно-фотодокументів тощо; 2) матеріали Наукового архіву НМГО і ВС: наукові роботи співробітників музею, історична довідка щодо його діяльності за 1960-1970 рр., тексти науково-просвітницьких лекцій, тематико-експозиційні плани, ін.; 3) матеріали канцелярського та технічного архіву музею, що носили у дослідженні допоміжний характер; 4) музейні брошури; 5) дані фондової колекції музею, музейні предмети, їх наукова документація; 6) музейні видання, публікації його співробітників, інша література. Архівні матеріали надали основні факти щодо кількісних показників діяльності музею, дозволили уточнити деякі події з історії обєктів музею, наприклад, точну назву будівельної організації, яка відроджувала споруду севастопольської панорами: «Россевастопольбуд» (Державний архів м. Севастополя, Ф Р-308), зробити співвіднесення діяльності музею з загальним розвитком музейної справи України, та діяльністю низки українських музеїв, установити основні передумови створення НМГО і ВС як музейного комплексу (Ф Р-2 Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України), підтвердити його значну роль серед провідних вітчизняних музейних установ. Севастополя, які вивчаються у музеї, історію створення його обєктів, його розвиток у якості музейного комплексу.Лазарева) до створення Діорами «Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 р.», (термін «протоісторичний» є умовним, але доцільним, тому що історія обєктів музею є передісторією музею і його історією, тому що саме такі обєкті сформували унікальність НМГО і ВС); 2) 1960-1991 рр. - становлення і розвиток музею в рамках музейної справи СРСР; що поділяється на дві частини; 1960-1973 рр. - формування основної структури музею; 1973-1991 рр. - його розквіт у радянські часи; 3) 1992-2009 рр. - поява і розвиток нових видів робот НМГО і ВС в складі незалежної України. Нами вперше комплексно проаналізовано розвиток структури музею, трансформацію основних тем дослідження в музеї, розвиток його видавничої діяльності, його досягнення в музейній справі України, взаємодії з суспільством. Зясовано: 1) музей має достатньо складну але гармонійну структуру, яка дозволяє ефективно вирішувати всі основні питання його діяльності ; 2) найбільш значні успіхи музеєм були досягнуті в дослідженнях Кримської війни 1853-1856 рр., історії севастопольської панорами, історії міста в період оборони 1941-1942 рр.

Основний зміст роботи