Становлення і розвиток метабібліографії в Україні - Дипломная работа

ДИПЛОМНА РОБОТА Становлення і розвиток метабібліографії в Україні ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. МЕТАбібліографія В УКРАЇНІ: становлення, основні етапи розвитку 1.1 Метабібліографія: проблема дефініції, завдання, функції 1.2 Метабібліографія в Україні: історична ретроспектива 1.3 Організація метабібліографії в сучасній Україні РОЗДІЛ 2. типологічнІ ОСОБЛИВОсті СИСТЕМИ МЕТАбібліографічнИХ ресурсІВ 2.1 Особливості покажчиків бібліографічних посібників 2.2 Типологічна диференціація метабібліографічних посібників 2.2.1 Поточні покажчики бібліографічних посібників 2.2.2 Ретроспективні покажчики бібліографічних посібників 2.3 Розвиток електронної метабібліографії в Україні Розділ 3. внесок бібліографів Львівської національної НАУКОВОЇ бібліотеки України ІМЕНІ В. Стефаника у становлення метабібліографії в Україні РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 4.1 Аналіз стану умов праці 4.1.1 Характеристика виробничого середовища та його чинників 4.1.2 Опис процесу праці 4.1.3 Аналіз методів дослідження, обладнання та характеристика речовин 4.2 Заходи щодо безпеки під час виконання магістерської роботи та професійної діяльності Висновки Список використаної літератури ВСТУП Актуальність теми. Метабібліографія в Україні зародилася наприкінці ХІХ ст., з початку ХХ ст. отримала потужний імпульс для розвитку. Провідні бібліографи України та інформаційні установи надавали великого значення цьому виду бібліографії і активно сприяли його розвитку, зокрема, працювали над підготовкою універсальних і галузевих, ретроспективних і поточних метабібліографічних покажчиків. Зокрема, додаткового дослідження потребують діяльність окремих бібліографів та інформаційних установ, особливості функціонування метабібліографії в умовах впровадження новітніх технологій. Метою дослідження - є вивчення історії становлення і розвитку метабібліографії в Україні та дослідження вкладу бібліографів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника у становлення метабібліографії в Україні. Предметом дослідження є термінологічний аспект метабібліографії, еволюція українських метабібліографічних ресурсів, метабібліографічна діяльність інформаційних центрів України, особливості розгортання електронної метабібліографії, вклад бібліографів ЛННБУ імені В. Стефаника у становлення метабібліографії в Україні. Наукова новизнадослідження полягає в тому, що в ньому визначено еволюціонування терміна метабібліографія, проаналізовано процеси становлення та розвитку метабібліографії в Україні, узагальнено напрацювання бібліографів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, їх внесок у становлення метабібліографії в Україні на підставі системи теоретико-історичних досліджень та бібліографічних покажчиків. Історіографія теми Зародження метабібліографії припадає на кінець ХІХ ст., до цього періоду відносять перші практичні надбання з цієї галузі, зокрема, працю І. Левицького Галицько-руська бібліографія. У різні періоди укладанням метабібліографічних покажчиків займалися Ф. Максименко, В. Симоновський, Ю. Гопштейн, І. Калинович, Є.-Ю. Пеленський, В. Дорошенко, С. Єфремов та ін. Перше теоретичне дослідження належить М. Ясинському. Коршунов (Библиография библиографии), Г. Швецова-Водка (Бібліографічні ресурси України ), І. Моргенштерн (Метабиблиография (библиография библиографии). Варто зазначити, що вище названі дослідники у своїх студіях лише використали термін без його ґрунтовного тлумачення. З цього часу термін бібліографії бібліографії й синонімічний до нього бібліографія другого ступеня активно використовувався дослідниками та був зафіксований у фахових довідкових виданнях. Результатом діяльності в галузі бібліографії бібліографії є покажчики (або списки, огляди) бібліографічних посібників (тобто, умовно, покажчики БП) [ГОСТ 7.0-77. І. Моргенштерн зазначає низку недоліків терміна бібліографія бібліографії: „1) як правило, використовується неточно - для позначення виду бібліографічних посібників, а не виду бібліографії як діяльності; 2) часто трапляються непорозуміння під час складання чи редагування тексту, коли редактор, який не знає спеціальної термінології, викидає друге слово бібліографія; 3) у неспеціалістів термін викликає подив, а іноді сприймається ними з певним гумором. перше десятиріччя ХХІ ст.) [Промська Розвиток метабібліографії в Україні 2011, с. Метабібліографією цікавився й український етнограф, бібліограф З. Кузеля, у листі до М. Важливу роль відігравала Центральна наукова бібліотека Академії наук УРСР (нині - Національна бібліотека України імені В. Вернадського) та Книжкова палата. Національна бібліотека України імені В. Вернадського у співробітництві з Національною парламентською бібліотекою України та Археографічною комісією НАН України підготували 2 випуски Джерел українознавства - Вітчизняні бібліографічні джерела, що мав на меті інформувати про покажчики неперіодичних видань, які вийшли на території України та на території колишнього СРСР, однак не брались до уваги посібники, видані украї