Становлення і розвиток конституційних принципів судочинства в Україні - Статья

судочинство конституційний принципУ Розділі VI «Суд Української Народної Республіки» до принципів судової влади Конституція відносила: принцип незалежності суду, який прямо забороняв втручання в діяльність суду з боку будь-яких органів державної влади; принцип гласності та публічності; принцип виключності судової влади; принцип обовязковості судових рішень; принцип рівності всіх перед судом та законом. Серед них було закріплено принцип підпорядкування суду лише закону (містив в собі одразу три важливі складові конституційні елементи: заборона для будь-яких органів державної влади втручатися в процес відправлення правосуддя; заборона суду переглядати або приймати закони; право суду визначати рівень відповідності тих чи інших нормативно-правових актів, які приймаються органами державної влади, чинному законодавству), принцип публічності та гласності судового розгляду, принцип незалежності судової влади та суддів при виконанні ними своїх обовязків, принцип обовязковості судових рівень, принцип забезпечення права на оскарження судового рішення та принцип виключності судової влади [8, с. Відповідно до Конституції СРСР 1977 року (глава 20) проголошувалися такі основи правосуддя, як: здійснення правосуддя тільки судом; виборність суддів і народних засідателів, їх відповідальність і підзвітність перед виборцями; судовий нагляд; колегіальність і рівноправність суддів; незалежність суддів і підкорення їх тільки закону; рівність громадян перед законом і судом; відкритий розгляд справ; право обвинуваченого на захист; національна мова судочинства; тільки за вироком суду та відповідно до закону особа може бути визнана винною, а також піддана кримінальному покаранню; організація юридичної допомоги громадянам і організаціям; участь у судочинстві з цивільних і кримінальних справ представників громадських організацій і трудових колективів [10, с. Зокрема, виняткову роль у становленні сучасного вітчизняного судоустрою і судочинства відіграло прийняття Закону України «Про судоустрій України» від 07 лютого 2002 року № 3018-III, згідно із Главою 2 якого засадами здійснення правосуддя в Україні встановлювалися: здійснення правосуддя виключно судами; право на судовий захист; рівність перед законом і судом; правова допомога при вирішенні справ у судах; гласність судового процесу; мова судочинства; обовязковість судових рішень; право на оскарження судового рішення; колегіальний та одноособовий розгляд справ; самостійність судів і незалежність суддів; недоторканність суддів; незмінюваність суддів; суддівське самоврядування [16]. 07 липня 2010 року набув чинності Закон України № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого принципи здійснення судочинства були передбачені у Розділі I «Засади організації судової влади» і до них відносилися: незалежність судів; право на справедливий суд; право на повноважний суд; рівність перед законом і судом; правова допомога при реалізації права на справедливий суд; гласність і відкритість судового процесу; мова судочинства і діловодства в судах; обовязковість судових рішень; право на оскарження судового рішення [17].