Становлення і розвиток екологічного виховання молодших школярів у сільських малокомплектних школах Західної України (середина ХХ ст. – поч. ХХІ ст.) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукНа важливості екологічного виховання для розвитку особистості молодшого школяра звертається увага у державних документах про освіту - Концепції середньої загальноосвітньої школи України (1991), Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті (2002), Законі України «Про освіту» (2008), які наголошують на необхідності формування і розвитку соціально-активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою екокультурою. Становлення і розвиток особистості школяра в процесі навчання та виховання у початковій школі є одним із пріоритетних напрямів діяльності сфери освіти, на що впливають численні чинники, до яких можна віднести: тип поселення, місцезнаходження навчального закладу, його освітній ступінь тощо. Водночас, попри позірну вивченість проблеми екологічного виховання молодших школярів, на маргінесі науково-педагогічних досліджень залишилися проблеми екологічної етнопедагогіки, екологічного виховання в малокомплектних школах, урахування історичної й географічної специфіки різних регіонів України щодо проблеми екологічного виховання молодших школярів. Отже, актуальність, недостатня розробленість проблеми дослідження та необхідність історико-педагогічного аналізу екологічного виховання молодших школярів на різних етапах розвитку освіти в Україні зумовили вибір теми дисертаційної роботи - «Становлення і розвиток екологічного виховання молодших школярів у сільських малокомплектних школах Західної України (середина ХХ ст. Теоретико-методологічну основу дослідження складають гуманістичний, особистісно-діяльнісний підходи з метою всебічного розгляду проблеми екологічного виховання молодших школярів; соціоекологічний підхід - для виявлення загальносоціальних та соціокультурних чинників, що впливають на екологічне виховання у сільській малокомплектній школі; соціально-педагогічний підхід - з метою виявлення соціалізаційних характеристик процесу екологічного виховання у сільському соціумі.У результаті вивчення специфіки сільської малокомплектної школи у системі навчальних закладів різного рівня в Україні у ході їх історичного розвитку визначено особливості функціонування зазначених навчальних закладів, до яких віднесено: малочисленність педагогічного колективу, особливості організації навчально-виховного процесу та діяльності керівника сільської малокомплектної школи; регіональні особливості сільської малокомплектної школи в Західній Україні. Виявлено провідні характеристики сільської малокомплектної школи в Західній Україні (середина ХХ - початок ХХІ ст.), які визначили специфіку екологічного виховання молодших школярів: неформальна близькість сільської малокомплектної школи до природного середовища; забезпечення аксіологічної підтримки екологічного виховання на засадах збереження етнонаціональних традицій у сімях сільських мешканців західноукраїнських областей; забезпечення тісного взаємозвязку школи і сімї в екологічному вихованні молодших школярів; можливість реалізації особистісно орієнтованого підходу в екологічному вихованні; урахування відповідного досвіду в різновікових учнівських колективах. У другому розділі - «Організація екологічного виховання у сільських малокомплектних школах Західної України (середина ХХ - початок ХХІ ст.)» - виявлено провідні чинники та передумови становлення екологічного виховання у зазначених школах; зясовано організаційно-методичні та нормативно-правові засади екологічного виховання у сільських малокомплектних школах. На основі обґрунтованих у дисертації організаційно-методичних та нормативно-правових засад екологічного виховання у сільських малокомплектних школах окреслено певні тенденції цього процесу в Західній Україні у досліджуваний період: залежність змісту екологічного виховання від регіональної специфіки малокомплектної школи (у гірських селах, в селах, що розміщені в лісовій місцевості тощо), яка впливала на локальне екологічне середовище школяра та його сімї; взаємозвязок форм і методів екологічного виховання з етнопедагогічними характеристиками виховного процесу як у школі, так і в сімї; побудова технології і методики екологічного виховання молодших школярів з урахуванням особливостей різновікового дитячого колективу; різний ступінь інтенсивності співпраці малокомплектної школи з доступними субєктами екологічного виховання - родиною, церквою, фельдшерським пунктом, клубами, методичними обєднаннями вчителів, хатами-читальнями, жовтенятськими організаціями, фермерськими чи хутірськими господарствами, закладами дозвілля тощо; тенденція до поступового переходу цілемотиваційного компонента екологічного виховання молодших школярів від екологічного знання до екологічної свідомості й екологічної культури.

Основний зміст дисертації