Стани психічної дезадаптації у студентів (клініка, динаміка, принципи корекції та профілактики) - Автореферат

Академія медичних наук України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукНе розроблене концептуальне обґрунтування та не створена модель формування станів психічної дезадаптації у студентів, що описувала би динаміку їх психічного стану протягом всього періоду навчання із урахуванням індивідуально-психологічних, соціально-психологічних, психофізіологічних, біологічних та інших факторів. Автором особисто розроблена концепція та створена багатовекторна динамічна бімодальна модель формування станів психічної дезадаптації у студентів, виділені фактори, що впливають на особливості їх психічного стану та описана його динаміка протягом усього періоду навчання у ВУЗІ. Контингент дослідження включав 650 студентів усіх факультетів Харківського державного медичного університету, серед них 231 чоловік (35,5%) та 419 жінок (64,5%), вони були обстежені в динаміці 6 років навчання у ВУЗІ та під час інтернатури, в період з 1996 по 2003 рр., що загалом склало близько 4 тисяч обстежень. На 3-му курсі їх частка зросла до 77,3% (86,9% чоловіків і 68,5% жінок, p<0,01) і надалі практично не змінювалася, складаючи на 4-му курсі 76,2% студентів (74,7% чоловіків і 77,6% жінок), на 5-му курсі 77,3% (90,9% чоловіків і 63,6% жінок), а на 6-му курсі - 82,8% (80,5% чоловіків і 84,6% жінок). Протягом наступних років навчання у ВУЗІ СПСА формуються приблизно у 1/5 студентів 1-ї групи, у тому числі у 17% студентів на 3-му курсі (10,7% чоловіків і 22,8% жінок), у 19,8% студентів на 4-му курсі (22,1% чоловіків і 17,8% жінок) і 22,7% студентів на 5-му курсі (9,1% чоловіків і 36,4% жінок), тоді як до 6-му курсу їх число знижувалося і складало 9,7% (9,8% чоловіків і 9,65% жінок).Наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення проблеми ранньої функціональної діагностики, визначення клінічної структури та динаміки станів психічної дезадаптації у студентів як складного явища, обумовленого дією індивідуально-психологічних, соціально-психологічних, психофізіологічних, соматичних та інших факторів. Під час навчання у ВУЗІ студенти проходять 3 періоди, в межах яких їх психічний стан змінюється несуттєво, а умови життя та навчання створюють однотипні фактори ризику психічних розладів. Найчастіше клінічно оформлені стани психічної дезадаптації зустрічаються на 1-му та на 2-му курсах, складаючи відповідно 16,4% та 17,0% студентів. Імовірність виникнення СПДА у студентів 6-го курсу, у яких на 1-му курсі був діагностований СПСА, складає 7,5% (9,6% тільки у жінок), а імовірність збереження психічного стану на рівні СПСА - 16,4% (26,7% у чоловіків та 13,5% у жінок). Динаміка психологічних властивостей студентів протягом усього періоду навчання у ВУЗІ характеризується зростанням їх виразності до 5-го курсу на 62,4 бали (58,9% від вихідного рівня на 1-му курсі) із незначним зниженням на 6-му курсі, а у жінок - відмічаються два “піки”: на 4-му та на 6-му курсі із сумарним зростанням на 45,1 балів (33,2% у порівнянні із 1-м курсом).

Загальна характеристика роботи