Стан здоров’я та серцево-судинної системи і розвиток факторів ризику серцево-судинних захворювань у хлопчиків шкільного віку - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Стан здоровя та серцево-судинної системи і розвиток факторів ризику серцево-судинних захворювань у хлопчиків шкільного вікуРоботу виконано в Буковинському державному медичному університеті МОЗ України. Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Нечитайло Юрій Миколайович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Одинець Юрій Васильович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської педіатрії; Захист відбудеться "25" листопада 2005 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті (61022, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м.За останні 10 років у 23 країнах світу смертність серед чоловіків віком 35-44 роки збільшилася в середньому на 60%, у тому числі в Україні на 62% (В.М. Їх появі сприяють фактори ризику серцево-судинних захворювань у вигляді порушень кінетичного режиму, нераціонального харчування, паління, вживання алкоголю, наявності стресогенного середовища тощо (А.А.Александров, 1998; С.С.Острополец, 2001; Разом з тим, у сучасній науковій літературі відношення до питання розвитку факторів ризику серцево-судинних захворювань у дітей і необхідності їх корекції є предметом дискусії, що також підтверджує актуальність обраної теми. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики дитячих хвороб Буковинської державної медичної академії за темою: "Стан здоровя та фізичний розвиток дітей, що проживають в Чернівецькому регіоні" (№ держреєстрації 01.97U008236 (1995-1998) та "Розробка методології комплексної оцінки різних аспектів розвитку дітей"(№ держреєстрації 01.99U001759 (1999-2001). Розробити заходи ранньої діагностики розвитку серцево-судинних захворювань у хлопчиків на підставі визначення провідних факторів їх ризику та ролі порушень в системі гемостазу.Для вирішення поставлених завдань було проведено комплексне вивчення загальних показників здоровя та фізичного розвитку, стану серцево-судинної системи у 256 дітей віком від 8 до 18 років, у тому числі хлопчиків - 155, дівчаток - 101, контрольну групу склали 105 дітей аналогічного віку. Поряд із показниками здоровя та фізичного розвитку дітей, вивчалися особливості змін серцево-судинної системи, основні фактори ризику серцево-судинних захворювань, час їх появи, зміни в системі гемостазу у дітей. В контрольну групу увійшли 105 дітей без змін з боку серцево-судинної системи. Аналіз кореляційних звязків підтвердив асоціацію негативної обстановки в сімї з кардіоваскулярними змінами у дітей обох статей, причому з віком дія цього фактору у хлопчиків збільшувалась, але більш суттєвий вплив стресогенних факторів на формування серцево-судинної патології був у дівчат (r=0,44, p<0,05). Отримані дані були вищими в основній групі у хлопчиків молодшого шкільного віку в порівнянні із контрольною групою і відповідно цей показник склав 2,56±0,18 у.о. проти 1,83±0,12 у.о.У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і досягнуте нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні особливостей функціонального стану серцево-судинної системи, стану гемостазу, що стало основою для розробки профілактичних і лікувальних методів корекції порушень в системі гемостазу. Серед обстежених до I групи здоровя було віднесено 7,8% дітей, до II - 77,1% дітей та до III - 15,1% дітей. Статева різниця рівнів САТ зявляється у дітей у віці 12 років і повязана із періодом статевого дозрівання. Підвищений ДАТ спостерігався у хлопчиків старшої вікової групи - у 35,4% випадків, у дівчат - 26,1% випадків. Класичними факторами ризику серцево-судинних захворювань у хлопчиків шкільного віку виступають обтяжена спадковість, психоемоційне напруження, паління, вживання алкогольних напоїв, нераціональне харчування з великим вмістом твердих ненасичених жирів та низький рівень вживання продуктів - донаторів вітамінів, надмірна вага.

2. Основний зміст роботи