Стан здоров’я дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, на етапах статевого дозрівання - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук СТАН ЗДОРОВЯ ДІВЧАТ, НАРОДЖЕНИХ ВІД БАТЬКІВ-ЛІКВІДАТОРІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС, НА ЕТАПАХ СТАТЕВОГО ДОЗРІВАННЯЗахист відбудеться “27” квітня 2005 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. У дисертації представлені результати дослідження стану здоровя дівчат пре-та пубертатного віку, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Визначено рівень фізичного розвитку, патологічної ураженості, структуру захворювань, морфо-функціональні зміни з боку внутрішніх органів, час виникнення і характер перебігу патології, особливості психоемоційного реагування, стан деяких показників оксидантно-антиоксидантної системи (вміст ТБК-реактивних речовин, вітамінів А, Е в сироватці крові, активності ГПО в еритроцитах). В диссертации представлены результаты исследования состояния психосоматического здоровья, особенностей физического и полового развития девочек пре-и пубертатного возраста, рожденных от отцов-ликвидаторов аварии на ЧАЭС.У дітей, народжених в їх сімях в перші роки після аварії, виявлено відхилення в стані здоровя, починаючи з періоду народження: велика частота вроджених аномалій, порушення фізичного і нервово-психічного розвитку, функціональні розлади з боку різних органів і систем (Траверсе Г.М., 1994; Коренєв М.М. та співавт., 2000; Соннов В.В., 2000; Бережанська С.В. та співавт., 2002; Циб А.Ф та співавт. Період пубертату, у який в даний час вступили діти ліквідаторів аварії на ЧАЕС, є критичним у звязку з можливістю зриву механізмів адаптації, що може вплинути на особливості формування здоровя цього контингенту (Држевецька І.А., 1987; Костюріна Г.М., Плехова О.І., 1991; Дедов І.І. та співавт., 2002). З огляду на існуючу демографічну ситуацію в Україні, повязану з ростом числа неплідних шлюбів, несприятливу екологічну обстановку і збільшення кількості психотравмуючих ситуацій, найбільш важливе значення для дівчат, народжених у родинах радіаційного ризику, здобуває пошук засобів корекції можливих відхилень у стані здоровя і статевому розвитку, що сприятиме фізіологічному перебігу пубертату, зниженню рівня екстрагенітальної патології і збереженню репродуктивного здоровя майбутніх матерів. Мета даної роботи - удосконалення методів диспансерного нагляду за дівчатами пре-та пубертатного віку, народженими від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, на підставі вивчення стану їхнього здоровя, особливостей фізичного і статевого розвитку. Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні задачі: Вивчити фізичний розвиток і стан соматичного здоровя дівчаток, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, (рівень патологічної ураженості, структуру захворювань, морфо-функціональні зміни з боку внутрішніх органів, час виникнення і характер перебігу патології, стан деяких показників системи антиоксидантного захисту) на етапах статевого дозрівання.Для реалізації мети відповідно до поставлених задач було обстежено 532 дівчинки у віці 9-14 років, у тому числі 266 дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС 1986-87рр. (основна група), і 266 дівчат, чиї батьки не мали контакту з радіаційним фактором (група порівняння). Для виявлення особливостей процесів перекисного окислення ліпідів і функціонування системи антиоксидантного захисту у 44 та у 32 дівчат відповідно групам вивчено вміст ТБК-реактивних речовин (Коробейников Е.М., 1989), вітамінів А, Е (Параніч А.В., Солошенко Є.М., 1987) у сироватці крові та активність глутатіонпероксидази в еритроцитах (Mills G.C., 1959). До цього моменту відбувалося поступове збільшення довжини тіла, був відсутній перший пубертатний “стрибок” росту і тому на початку періоду появи вторинних статевих ознак (9-10 років) їхній середній зріст був вірогідно нижчий, ніж у перевесниць з родин без радіаційного ризику. Для них характерний більш ранній початок статевого дозрівання й у 9-літньому віці 38,2% дівчат вже мали початкові стадії розвитку вторинних статевих ознак (pj<0,05), причому частота виявлення синдрому неправильного пубертатату (порушення послідовності появи вторинних статевих ознак) перевищувала в два рази показники групи порівняння (14,0% проти 6,7%, pj<0,05).У дисертаційній роботі наведено нове рішення наукової задачі, що полягає в вивченні стану здоровя та особливостей перебігу етапів статевого дозрівання дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, і удосконаленні методів диспансерного нагляду за ними. Загальна патологічна ураженість дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, на всіх етапах пубертату в 1,8 рази перевищує показники групи порівняння.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ