Стан виявлення і принципи диспансеризації хворих на ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт - Автореферат

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Державній установі «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Науковий керівник доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лещенко Сергій Іванович, Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Віктор Олександрович Сушко, Інститут клінічної радіології ДУ «НЦРМ АМН України», завідувач відділення пульмонології відділу терапії радіаційних наслідків; Захист відбудеться «22» грудня 2008 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Державній установі «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г.Необхідно відзначити, що показники інструментальних і лабораторних досліджень далеко не завжди корелюють зі ступенем виразності задишки, рівнем фізичної активності хворих (Killian K. I., Leblanc P., Martin D.H., 1992; Marin J.M., Carrizo S.J., Gascon M., 2001). Результатом розробки методів обєктивної кількісної оцінки симптомів хвороби, які обмежують фізичну і соціальну активність хворих, стала наука про якість життя (ЯЖ) - інтегральний показник, що віддзеркалює ступінь адаптації людини до хвороби і можливість виконувати нею звичайні функції, притаманні її соціально-економічному положенню. Все це, з нашої точки зору, склало основу для вивчення можливостей включення методів вимірювання ступеня задишки і оцінки ЯЖ в систему диспансерного спостереження за хворими на ІФА з метою оперативної оцінки динаміки перебігу захворювання в процесі тривалої терапії ГКС і ЦС та стало передумовою виконання роботи, визначило її мету і зміст. Провести ретроспективний аналіз якості діагностики, лікування і основних причин смертності хворих на ІФА на основі вивчення матеріалів амбулаторних карток і історій хвороб пацієнтів, направлених до Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Аналіз матеріалів амбулаторних карток та історій хвороб 215 хворих на ІФА, які були направлені для обстеження і лікування до НІФП у період з 2002 по 2006 роки показав недостатню якість виявлення і лікування таких хворих - у 69,3 % хворих з підозрою на ІФА при звертанні до НІФП були відсутні дані КТВВ і майже у половини (44,7 %) - спірографії (основних методів дослідження при постановці діагнозу ІФА).У дисертації узагальнено теоретичні передумови і результати вивчення якості діагностики і лікування хворих на ІФА, розроблено принципи їх диспансерного спостереження. Результати аналізу амбулаторних карток та історій хвороб 215 хворих свідчать про низький рівень діагностики і терапії ІФА в поліклініках і стаціонарах районного, міського і обласного рівнів. У середньому 36 % хворих при направленні до республіканського центру вже мають встановлену групу інвалідності; в 17 % випадків хворим за місцем проживання помилково призначається протитуберкульозна терапія на термін від 2 до 6 місяців, що сприяє збільшенню темпів прогресування ІФА; у значної частини хворих не використовуються основні доступні методи діагностики ІФА - компютерна томографія високого вирішення (69 %) і спірографія (45 %); гормональна терапія призначається лише у 36 % випадків, при цьому тільки 7 % хворих приймають глюкокортикостероїди і цитостатики в адекватних дозах. Аналізуючи смертність хворих, встановлено вельми коротку тривалість хвороби з часу встановлення діагнозу до моменту смерті (2,65 ± 0,44) років, що обумовлено низьким рівнем діагностики, помилковим проведенням протитуберкульозного лікування, відсутністю адекватної гормональної терапії, що у сукупності було причиною пізнього направлення хворих до спеціалізованого закладу, у більшості випадків у стадії «стільникових легень». Результати ретроспективного аналізу якості діагностики і лікування хворих на ІФА, з одного боку, потребують підвищення рівня знань пульмонологів, терапевтів і рентгенологів про це тяжке захворювання, а з іншого боку, обумовлюють необхідність розробки принципів диспансеризації з метою забезпечення контролю за ефективністю лікування і виникненням побічних дій глюкокортикостероїдів і цитостатиків.