Стан виявлення і принципи диспансеризації хворих на ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт - Автореферат

бесплатно 0
4.5 163
Аналіз якості діагностики, лікування, основних причин смертності хворих на ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт на основі вивчення матеріалів амбулаторних карток, історій хвороб пацієнтів. Визначення оптимальних критеріїв диспансерного спостереження хворих.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Державній установі «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Науковий керівник доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лещенко Сергій Іванович, Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Віктор Олександрович Сушко, Інститут клінічної радіології ДУ «НЦРМ АМН України», завідувач відділення пульмонології відділу терапії радіаційних наслідків; Захист відбудеться «22» грудня 2008 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Державній установі «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г.Необхідно відзначити, що показники інструментальних і лабораторних досліджень далеко не завжди корелюють зі ступенем виразності задишки, рівнем фізичної активності хворих (Killian K. I., Leblanc P., Martin D.H., 1992; Marin J.M., Carrizo S.J., Gascon M., 2001). Результатом розробки методів обєктивної кількісної оцінки симптомів хвороби, які обмежують фізичну і соціальну активність хворих, стала наука про якість життя (ЯЖ) - інтегральний показник, що віддзеркалює ступінь адаптації людини до хвороби і можливість виконувати нею звичайні функції, притаманні її соціально-економічному положенню. Все це, з нашої точки зору, склало основу для вивчення можливостей включення методів вимірювання ступеня задишки і оцінки ЯЖ в систему диспансерного спостереження за хворими на ІФА з метою оперативної оцінки динаміки перебігу захворювання в процесі тривалої терапії ГКС і ЦС та стало передумовою виконання роботи, визначило її мету і зміст. Провести ретроспективний аналіз якості діагностики, лікування і основних причин смертності хворих на ІФА на основі вивчення матеріалів амбулаторних карток і історій хвороб пацієнтів, направлених до Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Аналіз матеріалів амбулаторних карток та історій хвороб 215 хворих на ІФА, які були направлені для обстеження і лікування до НІФП у період з 2002 по 2006 роки показав недостатню якість виявлення і лікування таких хворих - у 69,3 % хворих з підозрою на ІФА при звертанні до НІФП були відсутні дані КТВВ і майже у половини (44,7 %) - спірографії (основних методів дослідження при постановці діагнозу ІФА).У дисертації узагальнено теоретичні передумови і результати вивчення якості діагностики і лікування хворих на ІФА, розроблено принципи їх диспансерного спостереження. Результати аналізу амбулаторних карток та історій хвороб 215 хворих свідчать про низький рівень діагностики і терапії ІФА в поліклініках і стаціонарах районного, міського і обласного рівнів. У середньому 36 % хворих при направленні до республіканського центру вже мають встановлену групу інвалідності; в 17 % випадків хворим за місцем проживання помилково призначається протитуберкульозна терапія на термін від 2 до 6 місяців, що сприяє збільшенню темпів прогресування ІФА; у значної частини хворих не використовуються основні доступні методи діагностики ІФА - компютерна томографія високого вирішення (69 %) і спірографія (45 %); гормональна терапія призначається лише у 36 % випадків, при цьому тільки 7 % хворих приймають глюкокортикостероїди і цитостатики в адекватних дозах. Аналізуючи смертність хворих, встановлено вельми коротку тривалість хвороби з часу встановлення діагнозу до моменту смерті (2,65 ± 0,44) років, що обумовлено низьким рівнем діагностики, помилковим проведенням протитуберкульозного лікування, відсутністю адекватної гормональної терапії, що у сукупності було причиною пізнього направлення хворих до спеціалізованого закладу, у більшості випадків у стадії «стільникових легень». Результати ретроспективного аналізу якості діагностики і лікування хворих на ІФА, з одного боку, потребують підвищення рівня знань пульмонологів, терапевтів і рентгенологів про це тяжке захворювання, а з іншого боку, обумовлюють необхідність розробки принципів диспансеризації з метою забезпечення контролю за ефективністю лікування і виникненням побічних дій глюкокортикостероїдів і цитостатиків.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?