Стан вегетативної нервової системи та принципи його корекції при хронічній гастродуоденальній патології у дітей - Автореферат

Харківська медична академія післядипломної освіти Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Бєлоусов Юрій Володимирович, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри дитячої гастроентерології Захист дисертації відбудеться “28 ”січня 2004 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м.Харків, вул.Корчагинців, 58) З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти (61176, м.Харків, вул.Корчагинців, 58)Ведуче місце серед захворювань шлунково-кишкового тракту в дитячому віці займає хронічна гастродуоденальна патологія (ХГДП), причому в останні роки спостерігається тенденція до “омолодження”, збільшенню числа хворих з тяжкими, у тому числі ерозивно-деструктивними формами захворювання, схильність до рецидивуючого перебігу (Єгоричев В.Е., 2002; Щербаков П.А., 2002; Запруднов А.М., 2002). Особливе значення у виникненні захворювань органів травлення належить дисфункції вегетативної нервової системи (ВНС), що, знаходячись під постійним впливом кори великих півкуль мозку, є основним регулятором усіх фізіологічних процесів в організмі, у тому числі й функціонування шлунково-кишкового тракту (Орлова Л.А., Солодовник А.Г., 1998; Устінова О.К., Апенченко Ю.С., Іванова И.И., 2002). Розглядаючи гастродуоденальну патологію як захворювання, при якому порушуються нервові та гуморальні механізми регуляції, при лікуванні цих хворих значну роль грають фактори, що впливають на зазначені ланки. Частота відхилень у характері функціонування ВНС при хронічній гастродуоденальній патології, відсутність єдиної точки зору на зміни вегетативного гомеостазу, необхідність обґрунтування та розробки принципів диференційованого підходу до корекції вегетативної дисфункції при гастродуоденальній патології у дітей визначили мету і завдання дослідження. Для досягнення мети були поставлені такі задачі: Оцінити стан вегетативної нервової системи і компенсаторних реакцій у дітей із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони з застосуванням кардіоінтервалографії, термографії і реоенцефалографії.Для реалізації мети відповідно до поставлених задач обстежено 112 дітей у віці від 5 до 14 років із хронічною гастродуоденальною патологією, а також 15 практично здорових дітей. Усім хворим проводилася фіброезофагогастродуоденоскопія та у 35,7 % дітей визначалося ураження Нр. При фіброезофагогастродуоденоскопічному дослідженні у 23,3 ± 4,0 % хворих була виявлена гастродуоденальна деструкція (виразкові та ерозивні ураження слизової оболонки (СО) шлунку і дванадцятипалої кишки (ДПК)), що відбиває тенденцію до обтяження гастродуоденальної патології у дітей, яка відзначається в останні роки. З метою зясування можливого впливу характеру шлункової секреції на виникнення вегетативної дисфункції, ми вивчили кислотоутворюючу й кислотонейтралізуючу функцію у 29 (25,9 ± 4,0 %) дітей з хронічною гастродуоденальною патологією. Для дітей із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони найбільш характерними були скарги на нудоту (82,1 ± 3,6 %), часті кардіалгії (72,3 ± 4,2 %), головокружіння (66,1 ± 4,4 %), підвищена схильність до газоутворення (69,6 ± 4,3 %), наявність у хворих стійкого білого дермографізму (62,5 ± 4,5 %), скарги на задих, нестачу повітря (60,7 ± 4,6 %), розлади сну (57,8 ± 4,6 %), подразливість (51,8 ± 4,7 %).У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукового завдання - підвищення ефективності лікування хронічної гастродуоденальної патології у дітей на підставі оцінки порушень вегетативного статусу і їх корекції. Хронічна гастродуоденальна патологія у дітей в 97,3 % випадків супроводжується патологічним варіантом однієї і більш характеристик функціонального стану вегетативної нервової системи (ВТ, ВР, ВЗД); у 79,5 % хворих має місце змішаний тип вегетативної дисфункції, що свідчить про значне напруження обох відділів ВНС і компенсаторно-пристосувальних механізмів. Хронічна гастродуоденальна патологія обумовлює у 70,7 % розвиток порушень стану ВНС, а характер вегетативної дисфункції впливає на клінічну картину захворювання гастродуоденальної зони. Виділено дві клінічні форми вегетативних дисфункцій у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією: вегето-вісцеральна дистонія - при якій змінюється вегетативна регуляція внутрішніх органів; нейроциркуляторна дистонія, повязана з порушенням тонусу мозкових судин й обумовлена цим клінічна картина захворювання. У дітей з хронічною патологією гастродуоденальної зони наявні значні варіації терморегуляційних характеристик, що свідчить про порушення як сегментарних, так і надсегментарних відділів ВНС, ступінь вираженості яких залежить від стану шлунку і ДПК.

2. Основний зміст роботи