Стан вакциноіндукованого імунітету проти кору у дітей та підлітків з різними проявами туберкульозної інфекції - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ду «інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. л.в. громашевського»Науковий керівник:доктор медичних наук, професор Карабан Олег Михайлович, Харківський національний медичний університет, завідувач кафедри епідеміології Офіційні опоненти:доктор медичних наук, професор Колесніков Михайло Михайлович, Національний медичний університет ім. Богомольця, професор кафедри епідеміології кандидат медичних наук, доцент Філіпенко Людмила Іларіонівна, Українська військово-медична академія, доцент кафедри військово-профілактичної медицини Захист відбудеться «25» листопада 2008 р. об 11-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.614.02 при ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім.Незважаючи на понад сорокарічний досвід імунопрофілактики кору в Україні, проблема боротьби з цією інфекцією й дотепер залишається актуальною. В 2000 р. показник інтенсивності захворюваності на кір склав 1,65 на 100 000 населення, що відповідало спорадичному рівню та дозволило включити Україну до програми елімінації кору в Європейському регіоні. В 2005 р. була розроблена та затверджена програма елімінації кору в Україні, в основу якої положено стратегію досягнення високого рівня охоплення населення дворазовим щепленням проти кору. Згідно з даними наукової літератури встановлено вплив хвороб різного ґенезу на напруженість та тривалість збереження імунітету проти кору як у ранній, так і у віддалений період після щеплення (Карабан О.М., 1995; Колеснікова І.П., 1997; Чумаченко Т.О. та ін., 2004). Дослідити стан вакциноіндукованого імунітету проти кору у дітей і підлітків з туберкульозною інфекцією в різні терміни після останнього щеплення.На базі Харківського обласного дитячого туберкульозного клінічного санаторію, Харківського міського клінічного протитуберкульозного диспансеру та Харківської міської СЕС проведено дослідження напруженості штучного активного імунітету проти кору у 443 дітей і підлітків віком 6 - 17 років: 67 обстежених були інфіковані мікобактеріями туберкульозу (МБТ) більше року (1-а група спостереження), 74 - мали віраж реакції Манту (РМ) (2-а група спостереження), 69 - мали гіперергічну РМ (3-я група спостереження), 89 - мали вперше діагностований туберкульоз (ВДТБ) (4-а група спостереження) та 72 - мали залишкові зміни після туберкульозу (ЗЗТБ) (5-а група спостереження). Аналіз стану вакциноіндукованого імунітету проти кору був проведений з урахуванням терміну після останнього щеплення: через 1 - 3 роки, 4 - 6 років, 7 - 9 років та 10 - 12 років. Проте, у грудні 2005 р. почався черговий епідемічний підйом захворюваності на кір і в 2006 р. показники інтенсивності досягли максимального рівня для області (87,4 на 100 тис. населення) та міста (104 на 100 тис. населення) за досліджуваний період. Аналіз вікової структури захворілих на кір у 2006 р. встановив превалювання осіб 15 - 29 років (70 % - в області та 66 % - в місті), що свідчить про «подорослішання» контингенту, який хворіє на кір. В 2001 та 2006 рр. захворюваність на кір серед дитячого населення в області складала 16 та 91 на 100 тис. дитячого населення відповідно, що перевищило загальний обласний показник; в місті захворюваність дітей на кір не перевищувала загальний міський показник і склала 6,7 та 93,8 на 100 тис. дитячого населення відповідно.Встановлено, що на ранньому етапі розвитку неускладненої туберкульозної інфекції у дітей і підлітків зберігається захисний рівень антитіл проти вірусу кору та визначено суттєву різницю (р?0,05) в станах вакциноіндукованого імунітету проти кору до та після курсу протитуберкульозного лікування. Діти та підлітки з туберкульозною інфекцією по проведенні курсу хіміотерапії (хіміопрофілактики), внаслідок зменшення (р?0,05) імунності, становлять епідеміологічно значиму групу ризику захворювання на кір. (до 11,1 та 87,4 на 100 тис. населення відповідно), що свідчить про нестабільність епідемічної ситуації з кору та, враховуючи виражену тенденцію до поширення туберкульозної інфекції, дозволяє зробити несприятливий прогноз стосовно динаміки захворюваності на кір. В звязку з негативним впливом хіміотерапії (хіміопрофілактики) туберкульозу на формування потрібного імунного прошарку серед населення, для оптимізації профілактики кору у дітей і підлітків з туберкульозною інфекцією рекомендується робити щеплення проти кору не раніше ніж через місяць після курсу хіміотерапії (хіміопрофілактики) та не пізніше ніж за місяць до початку протирецидивного курсу хіміотерапії (повторного курсу протирецидивного або превентивного лікування). Запропоновано спосіб оцінки стану імунітету проти кору, котрий складається з дослідження сироватки крові пацієнта методом імуноферментного аналізу в одному розведенні та кількісної інтерпретації позитивних результатів за допомогою обчислення індексу позитивності, що дозволяє уточнити та спростити процедуру урахування імунологічної реакції і застосовувати даний підхід для визначення імунності населення при ряді інфекційних захворювань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ