Стан вільнорадикальних процесів у мітохондріальній фракції карциноми герена і печінки попередньо опромінених щурів при онкогенезі - Автореферат

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА СТАН вільнорадикальних процесів у мітохондріальній фракції карциноми Герена і печінки попередньо опромінених щурів при онкогенезіДисертація присвячена вивченню інтенсивності вільнорадикальних процесів у мітохондріальній фракції карциноми Герена та печінки, фракційного складу МТДНК та білків, які кодуються МТДНК, на різних етапах онкогенезу за умов попереднього фракціонованого опромінення в малих дозах, а також модифікуючому впливу гідробромід 5-(5", 6"-бензокумароїл-3") метиламіноурацилу. Встановлено, що онкогенез за умов попереднього опромінення супроводжується набуханням мітохондрій карциноми Герена, гальмуванням Н -АТР-азної та сукцинатдегідрогеназної активностей. Показано, що розвиток злоякісного новоутворення супроводжується фрагментацією МТДНК, зміною інтенсивності включення [3Н]-тимідину в МТДНК як пухлини, так і печінки, проте характер встановлених змін у досліджуваних тканинах відрізняється. Диссертация посвящена изучению интенсивности свободнорадикальных процессов в трансформированной ткани и печени, фракционного состава МТДНК и белков, кодируемых МТДНК, на разных этапах онкогенеза в условиях предварительного фракционированного облучения в малых дозах, а также модифицирующему влиянию гидробромид 5-(5", 6"-бензокумароил-3") метиламиноурацила на состояние митохондрий тканей опухоленосителей. Показано, что развитие карциномы Герена в предварительно облученном организме сопровождается интенсификацией генерации О2-в митохондриальной фракции опухолевой ткани, и ведет к высокоамплитудному набуханию митохондрий, уменшению Н -АТР-азной и сукцинатдегидрогеназной активностей, тогда как в митохондриальной фракции печени на начальных этапах онкогенеза наблюдается усиление активностей исследуемых мембранносвязанных ферментов с тенденцией к торможению на терминальных этапах.Послідовність біохімічних реакцій у мітохондріях, які визначають розвиток та реалізацію клітинної деструкції при онкогенезі, є не до кінця вирішеним питанням і тому потребує подальшого вивчення. Враховуючи, що пусковою ланкою у реалізації цито-і генотоксичного ефекту іонізуючої радіації є генерація активних кисневих метаболітів (Betteridge D.J., 2000, Bonner W.M., 2003), основним джерелом яких є мітохондрії (Lenaz G., 2001, Genova M.L. et al., 2003), очевидно, що дослідження цих органел при онкогенезі у віддалені терміни після опромінення є вкрай важливим. Такі зміни у мітохондріях за умов впливу іонізуючої радіації виявляються ініціюючими у раковому переродженні клітин, а клітину з мутантним набором мітохондрій розглядають як початок росту пухлини (Carew J.S., Huang P., 2002). Виходячи з вищесказаного, актуальним видається вивчення стану вільнорадикальних процесів у мітохондріях трансформованої тканини і печінки, як основного гомеостатичного органу, при онкогенезі за умов попереднього фракціонованого опромінення малими дозами іонізуючої радіації та при введенні протипухлинного засобу гідробромід 5-(5", 6"-бензокумароїл-3") метиламіноурацилу. Метою роботи було встановлення особливостей перебігу вільнорадикальних процесів у мітохондріальній фракції трансформованої тканини та печінки щурів у динаміці розвитку карциноми Герена на фоні попереднього фракціонованого опромінення малими дозами радіації.В огляді літератури проаналізовано сучасні уявлення щодо ролі малих доз іонізуючої радіації в ініціації вільнорадикального окиснення біомолекул і онкогенезу та ролі радіаційного пошкодження мітохондрій у віддалених наслідках опромінення, розкрито біохімічні особливості пухлинного росту та структурної організації мітохондрій трансформованої тканини. Тварини були поділені на групи: І - інтактні тварини (К), ІІ - опромінені щури (К Р), ІІІ - опромінені щури, яким на 1-шу добу після припинення опромінення трансплантували карциному Герена (П Р), IV - щури з трансплантованою карциномою Герена (П), V - щури, яким вводили протипухлинний засіб гідробромід 5-(5", 6"-бензокумароїл-3") метиламіноурацил (П БКУ). Опромінення проводили протягом семи діб щоденно в дозі 36,12·10-4 Кл/кг через 24 години на рентгенівській діагностичній установці 12П6 („Lachema”, Чехія) при потужності дози 2,58·10-4 Кл/кг (0,93 СГР/с), напрузі 80 КВ, силі струму 40 МА, шкірно-фокусній відстані 40 см з використанням фільтрів 0,5 мм Cu. Евтаназію тварин І, ІІІ та IV групи під легким ефірним наркозом здійснювали на 7 (латентна стадія пухлинного росту), 14 (логарифмічна стадія пухлинного росту), 21 (термінальна стадія пухлинного росту) добу після імплантації пухлини, тварин ІІ групи - на 1, 7, 14, 21 добу після зняття радіаційного чинника, тварин V групи - на 7 та 14 добу з часу введення засобу. Рівень карбонілювання білків оцінювали за кількістю похідних 2,4-динітрофенілгідразону, які утворюються в результаті взаємодії окиснених амінокислотних залишків з 2,4-динітрофенілгідразином (Дубинина Е.Е. и др.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ