Стан уваги та вегетативні показники людини за умов мікроколивань атмосферного тиску - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаРобота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, Горго Юрій Павлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри фізіології людини і тварин. Офіційні опоненти: - доктор біологічних наук, Ільїн Володимир Миколайович, Інститут фізіології імені О.О. Захист відбудеться "24" вересня 2003 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, пр. акад.Таким чином, вивчення звязків показників активної уваги і вегетативних реакцій з фізичними факторами навколишнього середовища може мати не тільки практичне, але і теоретичне значення в області фундаментальних досліджень взаємозвязків між психічними і фізіологічними процесами (Н.Ф. Не дивлячись на те, що в літературі фізіологічні "кореляти" уваги дуже широко освітлені, відомі дані про взаємозвязки між показниками уваги і вегетативних реакцій на розумове навантаження носять суперечливий характер. Проте можливу залежність показників уваги і вегетативних реакцій від частотно-амплітудних параметрів мікроколивань АТ, а також звязок цих показників з періодичними компонентами мікроколивань АТ у декасекундному і хвилинному діапазонах не вивчали. Метою дослідження було визначення загальних закономірностей змін основних характеристик активної уваги і вегетативних реакцій під дією мікроколивань атмосферного тиску у частотному діапазоні, що відповідає їх спектру у природі. Провести якісний і кількісний аналіз змін показників спектру варіабельності кардіоінтервалів, а також їхніх взаємозвязків з показником спрямованої уваги під впливом періодичних мікроколивань атмосферного тиску, з врахуванням вихідних рівнів уваги і вегетативних параметрів.Зміни кожного показника під впливом СКТ зіставляли з його змінами в контрольних експериментах, що проводили точно так, як модельні, але СКТ у приміщенні не створювали. Для зменшення впливу міжіндивідуальної варіабельності показників визначали їх відносні зміни в кожному експерименті при повторному тестуванні в порівнянні з вихідними чи середніми (за перше і повторне тестування) значеннями. Досліджували основні характеристики уваги, які важливі для операторської діяльності: спрямованість, стійкість і швидкість переключення уваги (між сприйняттям, оперативною памяттю і організацією рухової програми виконання завдання), а також виснажливість і витрати уваги. Для цього застосовували модернізований компютерний варіант методу "коректурна проба", який дозволяв кількісно визначати ці характеристики, відповідно, за показниками: неточність диференціювання букв (НТ), нестійкість уваги (НУ), недоцільність організації рухової програми виконання завдання (НЦ), виснажливість уваги (ВУ) і швидкість рухової навички виконання завдання (Ш). Для цього дані по відносних змінах кожного показника розділяли на підгрупи за ознакою зниженого і підвищеного вихідного рівня показників уваги, а також НЧ і ВЧ компонент спектру ВКІ відносно середньої індивідуальної величини цих показників.Виявлені достовірні зміни показників уваги і вегетативних реакцій, а також їх взаємозвязків під дією короткочасних експозицій (до 30 хвилин) мікроколивань атмосферного тиску, що свідчить про суттєве значення ритмічної організації і величини цих мікроколивань для ефективності розумової діяльності людини в природних і штучно створених середовищах. Показано, що при дії мікроколивань атмосферного тиску з близьким до хаотичного частотним складом, який превалює в природних збуреннях атмосфери, характерні погіршення спрямованості уваги, підвищення її виснажливості, а також зростання збудливих впливів на серцевий ритм. Виявлено, що періодичні мікроколивання атмосферного тиску з амплітудою біля 40-50 Па в декасекундному і хвилинному діапазонах, здатні активувати увагу, а також сприяти пониженню частоти серцевого ритму і збільшенню тривалості довільної затримки дихання людини під час зосередженої розумової діяльності. Під впливом цих мікроколивань зростає спрямованість і швидкість переключення уваги між сприйняттям, оперативною памяттю та організацією рухової програми перцептивно-виконавчої діяльності, знижується нестійкість і виснажливість уваги, а також її витрати на виконання завдання.

Основний зміст роботи