Стан центральної та ниркової гемодинаміки у дітей, хворих на гострий та хронічний пієлонефрит - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Одинець Юрій Васильович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської педіатрії Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Богмат Людмила Феодосіївна, ДУ “Інститут охорони здоровя дітей та підлітків АМН України”, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м.Таким чином, у звязку зі значною поширеністю ПН, нерідко з хронічним перебігом, частими рецидивами, інвалідизацією в молодому віці в результаті хронічної ниркової недостатності, вивчення стану центрального і ниркового кровообігу з урахуванням особливостей функціонування ренін-ангіотензинової (РАС), ендотеліальної та гуморальної систем при ПН в дітей набувають особливої актуальністі. Визначити стан ренін-ангіотензинової (ангіотензин I, ангіотензин II), ендотеліальної (оксид азоту) та гуморальної (кортизол) систем при ПН у дітей. Виявити взаємозвязок змін у серцево-судинній системі та гемодинаміки нирок при ПН у дітей у залежності від стану нейрогуморальних факторів її регуляції (ангіотензин I, ангіотензин II, оксид азоту, кортизол). Уперше встановлено, що при ПН у дітей ще до приєднання хронічної ниркової недостатності відбуваються компенсаторно-пристосувальні перебудови центрального та ниркового кровотоку, повязані з активацією ренін-ангіотензинової системи і депресією ситензу оксиду азоту, які характеризуються формуванням у 42,2% хворих гіпокінетичного типу гемодинаміки, порушеннями ниркового кровотоку у 65,1% спостережених. На основі проведеного дослідження з використанням сучасних інструментальних і лабораторних методів представлено характеристику стану центральної та ниркової гемодинаміки у дітей з ПН у залежності від форми, перебігу ПН та тривалості захворювання, а також їх взаємозвязок із станом ренін-ангіотензинової системи, рівнем глюкокортикоїдів та оксиду азоту.У 8 дітей діагностували ХНН I ст., у 2 хворих - ХНН II ст., у 1 дитини-ХНН III ст., термінальна ниркова недостатність зафіксована у 1 хворого на хронічний ПН. Звертали на себе увагу більш високі цифри діастолічного АТ при хронічному ПН у дітей молодшої вікової групи (до 2-х років) в порівнянні з аналогічною віковою групою дітей, хворих на гострий ПН (58,0±2,13 мм. рт. ст. у порівнянні з 52,50±1,25 мм. рт. ст., р<0,05), що, ймовірно, свідчить про більш інтенсивні процеси прогресування захворювання в молодшому віці. Встановлено зниження показників серцевого (СІ) й ударного (УІ) індексів на фоні підвищення значень питомого периферичного опору судин (ППОС) у 52,9% дітей із тривалістю захворювання понад 5 років, тобто формування гіпокінетичного типу гемодинаміки. Аргументом на користь даного припущення можуть служити більш низькі показники СІ (2,71±0,17 л/хв/м2, p<0,01) у дітей, хворих на хронічний ПН на фоні АСВШ із тривалістю захворювання понад 5 років у порівнянні з аналогічною групою дітей з тривалістю перебігу ПН до 5 років. * - достовірність розходжень показників серед здорових дітей та дітей, хворих на хронічний ПН (р<0,05); ^ - достовірність розходжень показників серед дітей, хворих на хронічний ПН з тривалістю захворювання до 3 років і понад 5 років (р<0,05); Ў - достовірність розходжень показників у дітей, хворих на хронічний ПН з тривалістю захворювання до 5 років і понад 5 років (р<0,05); > - достовірність розходжень серед дітей, хворих на хронічний ПН з тривалістю захворювання до 3, до 5 років і на фоні ХНН (р<0,05).У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні діагностики ранніх ознак ураження серця і нирок у дітей з ПН на підставі вивчення особливостей центральної і ниркової гемодинаміки, а також нейрогуморальних факторів її регуляції. Показники центральної гемодинаміки у дітей, хворих на гострий ПН, характеризувалися підвищенням скорочувальної і насосної функції міокарда в 35,8% дітей. Діти, хворі на ПН на фоні АСВШ, мали найбільші гемодинамічні зрушення показників ниркової і центральної гемодинаміки, які виражалися в зниженні швидкісних показників (p<0,05), збільшенні індексів судинного опору (p<0,05) ниркової артерії і підвищенні показників скорочувальної і насосної функцій міокарда (p<0,05). У дітей, хворих на ПН, встановлена перевага вазоконстрикторних механізмів регуляції в результаті дисбалансу нейрогуморальних факторів, що проявляється підвищеним рівнем вазоконстрикторів (АГ I, АГ II, кортизолу) при зниженні рівня оксиду азоту в сироватці крові (p<0,001). Автор здійснила клінічне спостереження за дітьми, хворими на пієлонефрит, брала участь в проведенні ультразвукового дослідження серця, доплергафії нирок та нефросцинтіграфії, вивчала інформаційно-літературні джерела, проводила статистичну обробку матеріалу, аналізувала одержані результати.

Основний зміст роботи