Теоретичні підходи до визначення інформаційної безпеки держави. Аналіз основних напрямів державної політики забезпечення інформаційної безпеки України. Особливості процесних підходів до моделювання процесу управління ризиками інформаційної безпеки.
УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Павла Тичини НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕС-ОСВІТИ Виконав: студент ІІ курсу, групи 66м спеціальності 073 "Менеджмент (Управління фінансово-економічною безпекою)" Кравченко Я.І.Сучасні інформаційні технології дають змогу державам реалізувати власні інтереси без застосування воєнної сили, послабити або завдати значної шкоди безпеці конкурентної держави, яка не має дієвої системи захисту від негативних інформаційних впливів. За сучасних умов інформаційна складова набуває дедалі більшої ваги і стає одним із найважливіших елементів забезпечення національної безпеки. Інформаційний простір, інформаційні ресурси, інформаційна інфраструктура та інформаційні технології значною мірою впливають на рівень і темпи соціально-економічного, науково-технічного і культурного розвитку. Від обсягу, швидкості та якості обробки інформації значною мірою залежить ефективність управлінських рішень, зростає значення методів управління з використанням інформаційних технологій соціальними та економічними процесами, фінансовими і товарними потоками, аналізу та прогнозування розвитку внутрішнього і зовнішніх ринків. Актуальність обраної теми полягає в тому, що сучасний стан та рівень розвитку і захисту інформаційної безпеки в нашій державі, в порівнянні з іншими, знаходиться на етапі розвитку сучасних умов та вдосконалень, методів, способів, шляхів удосконалення, та практичних навичок забезпечення інформаційної безпеки суспільства та держави.На макрорівні інформація впевнено займає позиції головного фактора могутності держави, адже здатність держави мати у своєму розпорядженні найсучасніші інформаційні технології дозволяє ефективно управляти інформацією. Так, наприклад: 1) інформація - це документовані або публічні відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі [52]; Так, в Законі України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр." цей термін набуває такого трактування: "інформаційна безпека - стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації" [57]. під інформаційною безпекою слід розуміти одну із сторін розгляду інформаційних відносин у межах інформаційного законодавства з позицій захисту життєво важливих інтересів особистості, суспільства, держави та акцентування уваги на загрозах цим інтересам і на механізмах усунення або запобігання таким загрозам правовими методами [36]. Вони пропонують виділити наступні три аспекти визначення сутності "інформаційна безпека": 1) нормативно-правовий (ґрунтується на аналізі нормативно-правових актів) - Закон України "Про Концепцію Національної програми інформатизації" інформаційну безпеку розглядає як невідємну частину політичної, економічної, оборонної та інших складових національної безпеки [13].Велика увага забезпеченню інформаційної безпеки держави приділяється в Росії, де створена чітка вертикальна система державних органів на чолі з Міжвідомчою комісією Ради безпеки РФ [19]. Як свідчить досвід локальних війн і збройних конфліктів, а також події навколо Іраку, Афганістану в сучасній війні неможливо досягти поставлених цілей без постійного здійснення заходів інформаційної боротьби не тільки до початку та в ході війни, але й після її закінчення. Для реалізації власних національних інтересів провідні держави світу активно розробляють та втілюють у життя концепції інформаційної війни (ІВ) (information warfare), які забезпечують можливість впливу через інформаційну сферу на політичну, економічну, воєнну ситуацію в інших країнах. Субєктами діяльності в інформаційній сфері виступають: особа, суспільство та держава. Головним обєктом діяльності (предметом виробництва, продуктом) є інформаційні ресурси - які розглядаються як організована сукупність інформаційних продуктів певного призначення, необхідних для забезпечення інформаційних потреб громадян, суспільства, держави у визначеній сфері життя чи діяльності.Західні вчені й спеціалісти, стверджуючи про соціальне значення інформації, зазначають, що інформація - це не лише знання, а й влада [46, с.65-70]. Через це проблеми поширення інформації, широкого її використання набувають не лише суто економічного, а й політичного характеру як у межах окремої країни, так і на міжнародній арені. Тому не випадково, що найжорстокіша конкуренція у світі за сучасних умов відбувається саме у сфері науки виробництва знань, бо лідирування у цій сфері в кінцевому результаті забезпечує лідерство і в усіх інших сферах діяльності, зокрема, економічну та військову.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти забезпечення інформаційної безпеки держави
1.1 Основні теоретичні підходи до визначення інформаційної безпеки держави
1.2 Інформаційна безпека як складова національної безпеки держави
1.3 Основні сучасні проблеми інформаційної безпеки держави
Розділ 2. Аналіз сучасного стану інформаційної безпеки україни
2.1 Аналіз основних напрямів державної політики забезпечення інформаційної безпеки України
2.2 Аналіз загроз інформаційній безпеці у системі національної безпеки України
2.3 Аналіз міжнародного інформаційного тероризму в контексті загроз інформаційній безпеці України
Розділ 3. Шляхи формування стратегічного забезпечення інформаційної безпеки України
3.1 Процесні підходи до моделювання процесу управління ризиками інформаційної безпеки
3.2 Формування стратегічних альтернатив у сфері забезпечення інформаційної безпеки України
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы