Стан та перспективи розвитку українсько-російських торговельних відносин - Курсовая работа

Зміст Вступ Розділ 1. Сучасний стан українсько-російських відносин у політичній сфері 1.1 Напрямки українсько-російських відносин у політичній сфері 1.2 Історія виникнення проблем в українсько-російських відносинах Розділ 2. Україно-російські відносини у економічній сфері 2.1 Сучасний стан українсько-російських відносин у економічній сфері 2.2 Українсько-російські економічні відносини у світовому значенні 2.3 Проблеми існуючі в українсько-російських економічних відносинах 2.4 Майбутнє українсько-російських відносин у торгівельних відносинах Розділ 3. Сучасний стан українсько-російських відносин у торгівельних відносинах 3.1 Проблеми україно-російських відносин у торгівельних відносинах 3.2 Головні напрямки українсько-російських відносин у економічній сфері Висновки Список в використаних джерел Додатки Вступ Російська агресія проти України кардинально змінила ситуацію в Європі і світі, стала викликом світовій безпеці, на який наразі адекватної відповіді не знайдено. Порушена ефективність міжнародних механізмів запобігання розповсюдженню ядерної зброї (Будапештський меморандум), втрачена взаємна довіра та виникла гостра політико-дипломатична конфронтація між Заходом і Росією. Одночасно з політико-дипломатичною підтримкою України, провідні країни Заходу ініціювали багатосторонній переговорний процес із врегулювання російсько-українського конфлікту. Відбулася серія переговорів і зустрічей в різних форматах - в Женеві (Україна-ЄС-США-Росія), Нормандії (Україна-Німеччина-Франція-Росія), Мінську (Україна-ОБСЄ-Росія). Світове співтовариство не визнало анексію Криму, засудило дії російської сторони на Донбасі, засвідчило практичними кроками свою солідарність з Україною. Дії Російської Федерації не лише загрожують виникненням на європейському континенті чергового замороженого конфлікту, але й створюють прецедент застосування сили у вирішенні спорів між державами - вкрай небезпечний тим, що такий приклад подала держава - постійний член Ради Безпеки ООН, член світового ядерного клубу, гарант безпеки, територіальної цілісності та суверенітету держав, які добровільно відмовилися від володіння ядерною зброєю [18, с. Так, уже 27 березня 2014р. Генасамблея ООН схвалила резолюцію, в якій висловила підтримку суверенітету, політичній незалежності, єдності та територіальної цілісності України в рамках її міжнародно визнаних кордонів. Зокрема, в заяві від 12 березня 2014р. країни 0-7 закликали РФ припинити всі зусилля, спрямовані на зміну статусу Криму, що суперечить українському законодавству та порушує міжнародне право. Резолюції, в яких засуджується російська агресія проти України ухвалили Парламентська асамблея ОБСЄ (9 квітня 2014р.), Парламентська асамблея НАТО (25 листопада 2014р.). Упродовж 2014р. американський Конгрес ухвалив ряд резолюцій на підтримку України в подіях лютого-вересня 2014р. У листопаді до Конгресу внесено законопроект про надання воєнної допомоги Україні. Президент США Б.Обама, Віце-президент Д. Байден, голова Держдепартаменту Д.Керрі, Уповноважений Держдепартаменту у справах Східної і Центральної Європи В.Нуланд здійснювали активну політико-дипломатичну підтримку офіційного Києва, ініціювали у світі широку кампанію солідарності з Україною, вели регулярний діалог з українським керівництвом, підштовхували європейських партнерів до більш активних дій на українському напрямі, здійснювали політико-дипломатичний тиск на російську сторону тощо. Скоординована позиція країн Заходу, міжнародних структур безумовно має вагомий стримуючий ефект. Виразним і досить резонансним прикладом солідарного неприйняття політики РФ стосовно України став надзвичайно прохолодний прийом В.Путіна на згаданому вище саміті С-20 в Австралії. Премєр-міністр РФ Д.Медведєв визнав, що в російській економіці помітним є цілий ряд негативних тенденцій і наголосив на можливості перегляду бюджету на 2015р. За прогнозами російських банківських аналітиків, РФ чекає трирічна рецесія - у 2015р. ВВП знизиться на 1,3%, у 2016р. - на 1%, у 2017р. - на 0,5%. 20 березня 2014р. Верховна Рада ухвалила Декларацію Про боротьбу за звільнення України, в якій наголошується, що український народ ніколи і за жодних умов не припинить боротьбу за звільнення Криму, якою б важкою і тривалою вона не була. Донецької народної республіки (ДНР), а в Луганську висунуто ультиматум з вимогою референдуму з питання самовизначення регіону; у випадку невиконання ультиматуму передбачалося створення Луганської народної республіки (ЛНР)23. 7 квітня голова українського Парламенту і в.о. Президента О. Турчинов оголосив про створення антикризового штабу, 14 квітня - підписав Указ про введення в дію рішення РНБО України від 13 квітня Про невідкладні заходи з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності країни. Зокрема, перший із них встановлював: призначити позачергові вибори депутатів районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад, сільських, селищних, міських голів в окремих районах Донецької та Луганської областей на неділю 7 грудня 2014 ро