Стан стрес-реалізуючої і стрес-лімітуючої систем у дітей з бронхіальною астмою i способи корекції порушень в цих системах на різних етапах реабілітації - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Каладзе Микола Миколайович, Кримський державний медичний університет ім. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Юліш Євген Ісаакович, Донецький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб; доктор медичних наук, професор Дриневський Микола Павлович, Український науково-дослідницький інститут дитячої курортології і фізіотерапії МОЗ України, керівник відділення прогнозування, планування і координації наукових досліджень. Захист відбудеться „17” червня 2005 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському державному медичному університеті ім.Епідеміологічні дослідження, проведені по програмі ISAAC, свідчать про високу поширеність БА у дітей (Попова И. В. с соавт., 2004; The International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC) Steering Committee, 1998; Asher M.І., 1998). Підвищення частоти і важкості астми у дітей може бути обумовлено недостатньою адаптацією дитини до тривалого впливу ендо-та екзогенних стресових чинників (Лукянова Е.М. с соавт., 1995; Мозалевский А.Ф. с соавт., 1999), особливе значення серед яких набувають психологічні стреси, зміни біосфери, збільшення рівня антропогенного забруднення ксенобіотиками (Каладзе Н.Н., 1994; Дука Е.Д., 1998; Чумак А.А., 1998; Дриневский с соавт., 2002). Стрес є необхідним моментом процесу адаптації, але в залежності від змін тривалості в часі і сили стресу, адаптивні ефекти стрес-реакції можуть переходити в ушкоджуючі і перетворюватися в загальну ланку патогенезу різних захворювань, у тому числі і БА (Пшенникова М.Г., 2001). Його основний гормон, мелатонін, бере участь у регуляції діяльності центральної і вегетативної нервової систем, ендокринних органів і імунної системи, а також здатний здійснювати захист від стресу на центральному і периферичному рівні (Малиновская Н.К., 1998; Семичева Т.В. с соавт, 2000; Maestroni G.J. Оцінити показники психологічного і вегетативного статусу при бронхіальній астмі з позиції стійкості дітей до стресу, виявити залежність гормональних зрушень, імунного статусу і функції зовнішнього дихання від психологічних особливостей особистості і вегетативної регуляції.Євпаторії було обстежено 119 дітей у віці 7-14 років, що страждають на БА, різного ступеня важкості. У залежності від запропонованих способів корекції були сформовані наступні групи: у фазі загострення БА в умовах стаціонару 40 дітей (група порівняння) одержували препарати базисної терапії в залежності від ступеня важкості захворювання і 30 дітей (основна група), яким на тлі базисної терапії призначалися препарати Три-Ві плюс і гліцирам. Оцінка стану гормональних компонентів стрес-реалізуючої і стрес-лімітуючої систем свідчила про те, що у дітей, хворих на БА, мають місце зміни в стрес-реалізуючій системі організму (табл. У фазі загострення захворювання виявлено вірогідне підвищення концентрації АКТГ, як порівняно із здоровими (р<0,05), так і з дітьми, що перебувають в ремісії (р<0,01), що свідчить про підвищення функціональної активності гіпофізу, внаслідок активації стрес-реалізуючої системи. В обох групах дітей, що страждають на БА, кореляційний аналіз не виявив вірогідних звязків між рівнем АКТГ і кортизолом, що свідчить про порушення внутрішнього механізму регуляції активності стрес-реалізуючої системи (у здорових дітей дані показники повязані зворотним кореляційним звязком (r=-0,385; р<0,05)).В дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне рішення актуальної наукової задачі, що поллягає в розшифровці патогенетичної ролі стрес-залежних змін ендокринної, імунної, центральної і вегетативної нервової систем при БА у дітей і розробка методів їх корекції. При БА у дітей виявлені особливості функціонування стрес-реалізуючої і стрес-лімітуючої систем, які залежать від фази захворювання і характеризуються різнонаправленими змінами показників основних гормонів стресу (АКТГ, кортизол); ритму секреції мелатоніну, психологічного статусу і вегетативного гомеостазу, що свідчить про нейроендокринну дезінтеграцію, підвищення стрес-реактивності й обумовлює необхідність диференційованої корекції. Встановлено порушення внутрішнього механізму обмеження активності стрес-реалізуючої системи, який здійснюється за принципом зворотного звязку в системі гіпофіз-надниркові залози, а також зниження функціональних можливостей стрес-лімітуючої системи (різнонаправлений вплив денного і нічного вмісту мелатоніну на продукцію кортизолу), що призводить до неспроможності зовнішнього механізму обмеження стрес-реакції при БА у дітей.

Основний зміст роботи