Стан слизової оболонки порожнини рота у жінок з гіпоестрогенією та корекція його препаратами фітоестрогенами - Автореферат

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ СТАН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ЖІНОК З ГІПОЕСТРОГЕНІЄЮ ТА КОРЕКЦІЯ ЙОГО ПРЕПАРАТАМИ ФІТОЕСТРОГЕНІВРобота виконана в Інституті стоматології Академії медичних наук України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Скиба Василь Якович, Інститут стоматології АМН України, завідувач відділом терапевтичної стоматології Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дєньга Оксана Василівна, Інститут стоматології АМН України, завідувач відділенням стоматології дитячого віку та ортодонтії Захист відбудеться “14 ”лютого 2005 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м.Одеса, вул.Вивченню механізмів розвитку, профілактиці та лікуванню захворювань слизової оболонки порожнини рота, які мають тісний звязок з порушенням функції різних органів і систем організму, присвячена велика кількість робіт (А.И. Слизова оболонка порожнини рота постійно піддається впливу різних ендогенних і екзогенних факторів, вона досить часто є місцем прояву захворювань різних органів і систем організму. Останнім часом зявилися роботи, що свідчать про те, що однією з причин розвитку захворювань слизової оболонки порожнини рота та їх загострення, особливо в старшій віковій групі, є недостатність ендокринних факторів і, зокрема, гіпоестрогенія (Н.В. Клініцисти відзначають, що ураження слизової оболонки порожнини рота в жінок зустрічаються частіше, ніж у чоловіків, а штучна (променева, хірургічна) кастрація часто призводить до запальних та дистрофічних процесів у слизовій оболонці ясен, явищ атрофії слизової оболонки, остеопорозу зубощелепної системи. У жінок при клімаксі, інфантилізмі, первинній аменореї, посткастраційному синдромі відзначається атрофія слизової оболонки порожнини рота, її анемія, вялоперебігаючі запальні процеси, що розвиваються по типу гіпореактивних, які стійкі до лікарських засобів і важко піддаються лікуванню (Н.А.Мануилова, 1980; Г.Н.Вишняк, Н.А.Бакшутова, 1997).Експеримент був проведений на 70 білих щурах, які були розділені на 7 груп: 1 - інтактні тварини; 2 - щури з оваріоектомією без лікування; 3 - щури, які протягом 30 діб після двобічної оваріоектомії отримували гранули кверцетину в дозі 100 мг/кг ; 4 - тварини, які після двобічної оваріоектомії отримували мікрофолін в дозі 25 мг/кг протягом 30 діб; 5 - тварини, яким після двобічної оваріоектомії протягом 30 діб зрошували порожнину рота еліксиром “Ексодент - 1”; 6 - група щурів, яким після двобічної оваріоектомії протягом 30 діб вводили ЕКСО у дозі 300 мг/кг; 7 - група щурів, яким після двобічної оваріоектомії протягом 30 діб вводили субстанцію ІФСО у дозі 30 мг/кг. Із 150 обстежених у 20 жінок з двобічною оваріоектомією та 20 жінок з фізіологічним клімаксом були виявлені захворювання слизової оболонки ротової порожнини: у 23 діагностовано хронічний рецидивуючий афтозний стоматит, а у 17 - червоний плискатий лишай. Метою проведення експериментальних досліджень було вивчення структурно-метаболічних змін в слизовій оболонці порожнини рота щурів з гіпоестрогенією, яка призводить до її ураження і запропонування патогенетичної терапії. Проведені експерементальні дослідження свідчать про те, що двобічна оваріоектомія у щурів призводить не тільки до клінічних змін в слизовій оболонці порожнини рота, а також біохімічних та морфологічних. Після оваріоектомії відмічається активація процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, що підтверджується збільшенням у слизовій оболонці порожнини рота, піднижньощелепних слинних залозах та сироватці крові вмісту кінцевого продукту перекисного окиснення ліпідів - малонового діальдегіду.У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, повязаної з вивченням механізмів розвитку уражень слизової оболонки порожнини рота у жінок з гіпоестрогенними станами, та запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів для корекції виявлених метаболічних порушень за допомогою фітоестрогенів. Експериментальна гіпоестрогенія, яка моделювалась у щурів двобічною оваріоектомію, призводить до посилення процесів вільнорадикального окиснення ліпідів (збільшення вмісту МДА в 2 рази), зниження активності ферментів антиоксидантної системи, інтенсивності включення радіокальцію, різкого пригнічення загальнопротеолітичної активності в тканинах слизової оболонки порожнини рота, піднижньощелепних слинних залозах та сироватці крові. Експериментальна гіпоестрогенія призводить до зменшення товщини епітеліального шару слизової оболонки порожнини рота, зниження індексу диференціювання епітелію, мітотичного індексу на 25% та вмісту нуклеїнових кислот при одночасному збільшенні кількості двоядерних клітин, що є причиною змін функціональних властивостей епітелію.

Основний зміст роботи