Вплив гострого гломерулонефриту на напруженість активного штучного імунітету до дифтерії у дітей, що були вакциновані раніше, оцінка тривалості. Залежність рівнів показників клітинного та гуморального параметрів імунітету у хворих і тих, що перехворіли.
При низкой оригинальности работы "Стан штучного антитоксичного імунітету до дифтерії у дітей, хворих на гострі гломерулонефрит та пієлонефрит", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукВраховуючи поодинокі повідомлення у літературі про стан протидифтерійного імунітету у дітей, які перенесли гостру та хронічну патологію нирок, необхідно було визначити тривалість впливу окремих найбільш розповсюджених захворювань нирок у динаміці на рівень специфічних антитіл до дифтерії. Аналізуючи стан імунітету до дифтерії у дітей, що страждають захворюваннями нирок - гострим гломерулонефритом та гострим пієлонефритом, дійшли висновку, що вивчення активного штучного імунітету до дифтерії проводилося досі на малочисельному клінічному та експериментальному матеріалі, без урахування динаміки та нагляду у віддалені періоди реконвалесценції. Титри специфічних антитіл у цих пацієнтів визначали в динаміці: при вступі до лікарні - І етап дослідження; при виписуванні з лікарні - ІІ етап дослідження; за 1 - 1,5 місяці після лікування у клініці - ІІІ етап дослідження; за 3 місяці реконвалесценції - IV етап дослідження та у більш віддалені періоди - за 6 місяців реконвалесценції у дітей, що нездужали нефритами - V етап дослідження. Діти були розподіленні на такі групи враховуючи те, що у віковій групі від 1,5 до 3 років закінчена вакцинація проти дифтерії, та проведена вже І ревакцинація. Отже, перша група (від 1 до 3 років) склала 49 малюків; друга (від 4 до 6 років) - 36 дітей; третя група (від 7 до 10 років) - 49 і четверта (від 11 до 14 років) - 62 дитини.Харкові (1991-1993 та 1995-1997 рр.) впливав низький рівень протидифтерійного імунітету серед дітей (21% дітей з титрами менше, ніж 1:40), більшість з яких перенесла як інфекційні, так і неінфекційні хвороби в перші місяці після імунізації. Найбільш негативний вплив ГГН на стан імунітету до дифтерії був серед дітей 1-6 років, а ГПН - серед дітей 7-14 років. У дітей з ГПН від 1 до 6 років імунітет підвищується за 3 місяці після хвороби, а його відновлення відбувається за 6 місяців реконвалесценції. У дітей 7-14 років зниження імунітету триває впродовж 3 місяців після хвороби, а відновлення його йде інтенсивно за 6 місяців реконвалесценції. Імунітет у дітей 7-14 років на 6 місяці реконвалесценції був нижчим, ніж у дітей 1-6 років.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
