Стан щитоподібної залози в умовах стресу при зміненому фотоперіоді - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукОфіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Гордієнко Вадим Максимович, Національний університет фізичного виховання і спорту України (м. На підставі проведених гістологічних, морфометричних та гормональних досліджень встановлено підвищення функціональної активності щитоподібної залози щурів в умовах іммобілізаційного стресу на фоні фізіологічної функції епіфіза, а також значну її мобілізацію з ознаками виснаження гормонопродукувальної функції на фоні гіпофункції шишкоподібного тіла. Внутрішньошлункове уведення екзогенного мелатоніну за 1 годину до стресу запобігає надмірній активізації функції щитоподібної залози у відповідь на стресорне навантаження, а також модифікує тиреоїдний гомеостаз шляхом зростання конверсії тиреоїдних гормонів, що вказує на антистресорні властивості мелатоніну по відношенню до щитоподібної залози. Во всех сериях животные были разделены на три группы: 1 группа - интактные крысы; 2 группа - крысы, которые подвергались иммобилизационному стрессу, 3 группа - животные, которым за 1 час до стресса вводили мелатонин в дозе 1 мг/кг. В условиях иммобилизационного стресса на фоне физиологической функции эпифиза наблюдаются признаки значительного повышения функции щитовидной железы, о чем свидетельствуют наличие в ее микроструктуре мелких фолликулов, уменьшение их площади и площади фолликулярного эпителия, его десквамация, явления венозного стаза, повышение фолликулярно-коллоидного индекса, уровня свободных тиреоидных гормонов в плазме крови опытных животных, снижение индекса накопления коллоида, индекса конверсии тиреоидных гормонов.При морфологічному дослідженні щитоподібної залози виявлено, що в умовах стресу збільшується обєм стромальних елементів органа, знижується обємна щільність тироцитів, зростає обєм колоїду, сплощується тиреоїдний епітелій, у ряді випадків настає його десквамація, підвищується індекс васкуляризації (Красноперов Р.А. и др., 1992). Дослідники вважають, що в умовах експериментального стресу щитоподібна залоза піддається активації з поступовим виснаженням при тривалому впливі стресогенного фактора. Цікавим є визначення морфофункціонального стану щитоподібної залози при стресі за умов гіпо-та гіперфункції шишкоподібної залози, а також вивчення впливу екзогенного мелатоніну на щитоподібну залозу як антистресорного агента. Чернівці) та є частиною планової науково-дослідної роботи теми кафедри медичної біології, генетики та гістології “Вплив стресу і солей важких металів на хроноритми функцій нирок та морфологічні показники деяких ендокринних органів” (номер державної реєстрації 0104U0090125), в якій безпосередньо вивчалися морфологічні зміни та функціональний стан щитоподібної залози при експериментальній гіпо-та гіперфункції шишкоподібної залози в умовах стресу на фоні уведення екзогенного мелатоніну. Визначити морфологічні та функціональні особливості щитоподібної залози в умовах іммобілізаційного стресу та оцінити роль шишкоподібної залози в корекції морфологічних та функціональних відхилень щитоподібної залози при стресі.Для вирішення поставлених завдань проведено три серії експериментів: І серія - визначення морфофункціонального стану щитоподібної залози в умовах стресу на фоні фізіологічної функції шишкоподібної залози; ІІ серія - визначення морфофункціонального стану щитоподібної залози в умовах стресу на фоні гіперфункції шишкоподібної залози; ІІІ серія - визначення морфофункціонального стану щитоподібної залози в умовах стресу на фоні гіпофункції шишкоподібної залози. У всіх серіях досліду тварини були розподілені на три експериментальні групи: 1-ша група (контрольна) - інтактні щури, які виводилися з експерименту одночасно з дослідними для визначення контрольних показників; 2 група - тварини, які піддавалися стресу; 3 група - тварини, яким перед стресом уводили мелатонін. З метою вивчення ефекту мелатоніну, залежно від часу його уведення, 3 група була розподілена на дві підгрупи: підгрупа І - тварини, яким перед стресом уводили мелатонін о 14.00 год (М14); підгрупа ІІ - тварини, яким перед стресом уводили мелатонін о 20.00 год (М20). При дослідженні морфофункціонального стану щитоподібної залози в умовах зміненої функції епіфіза встановлено, що при гіпофункції шишкоподібної залози спостерігається зростання функціональної активності щитоподібної залози. Про це свідчать такі морфологічні особливості будови щитоподібної залози: переважно циліндрична форма тироцитів, наявність резорбційних вакуолей на їх апікальній поверхні; зміни морфометричних величин: збільшення порівняно з інтактними тваринами середньої висоти тироцита (13,71±0,174 та 12,28±0,180 мкм відповідно, p0,05), можна, імовірно, стверджувати про парагіпофізарний шлях активації функції щитоподібної залози щурів, які перебували в умовах постійного освітлення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ