Стан щитоподібної залози в умовах стресу при зміненому фотоперіоді - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИРобота виконана в Буковинському державному медичному університеті МОЗ України. Науковий керівник: член-кореспондент АПН України, доктор медичних наук, професор Пішак Василь Павлович, Буковинський державний медичний університет, завідувач кафедри медичної біології, генетики та гістології. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Гордієнко Вадим Максимович, Національний університет фізичного виховання і спорту України (м. Київ), професор кафедри спортивної медицини. доктор біологічних наук, професор Напханюк Володимир Клеонтійович, Одеський державний медичний університет, завідувач кафедри гістології, ембріології та цитології. Захист відбудеться 01.06.2006 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.00.3.06 при Національному медичному університеті імені О.О.При морфологічному дослідженні щитоподібної залози виявлено, що в умовах стресу збільшується обєм стромальних елементів органа, знижується обємна щільність тироцитів, зростає обєм колоїду, сплощується тиреоїдний епітелій, у ряді випадків настає його десквамація, підвищується індекс васкуляризації (Красноперов Р.А. и др., 1992). Дослідники вважають, що в умовах експериментального стресу щитоподібна залоза піддається активації з поступовим виснаженням при тривалому впливі стресогенного фактора. Цікавим є визначення морфофункціонального стану щитоподібної залози при стресі за умов гіпо - та гіперфункції шишкоподібної залози, а також вивчення впливу екзогенного мелатоніну на щитоподібну залозу як антистресорного агента. Чернівці) та є частиною планової науково-дослідної роботи теми кафедри медичної біології, генетики та гістології "Вплив стресу і солей важких металів на хроноритми функцій нирок та морфологічні показники деяких ендокринних органів" (номер державної реєстрації 0104U0090125), в якій безпосередньо вивчалися морфологічні зміни та функціональний стан щитоподібної залози при експериментальній гіпо-та гіперфункції шишкоподібної залози в умовах стресу на фоні уведення екзогенного мелатоніну. Визначити морфологічні та функціональні особливості щитоподібної залози в умовах іммобілізаційного стресу та оцінити роль шишкоподібної залози в корекції морфологічних та функціональних відхилень щитоподібної залози при стресі.Для вирішення поставлених завдань проведено три серії експериментів: І серія - визначення морфофункціонального стану щитоподібної залози в умовах стресу на фоні фізіологічної функції шишкоподібної залози; ІІ серія - визначення морфофункціонального стану щитоподібної залози в умовах стресу на фоні гіперфункції шишкоподібної залози; ІІІ серія - визначення морфофункціонального стану щитоподібної залози в умовах стресу на фоні гіпофункції шишкоподібної залози. У всіх серіях досліду тварини були розподілені на три експериментальні групи: 1-ша група (контрольна) - інтактні щури, які виводилися з експерименту одночасно з дослідними для визначення контрольних показників; 2 група - тварини, які піддавалися стресу; 3 група - тварини, яким перед стресом уводили мелатонін. З метою вивчення ефекту мелатоніну, залежно від часу його уведення, 3 група була розподілена на дві підгрупи: підгрупа І - тварини, яким перед стресом уводили мелатонін о 14.00 год (М14); підгрупа ІІ - тварини, яким перед стресом уводили мелатонін о 20.00 год (М20). При дослідженні морфофункціонального стану щитоподібної залози в умовах зміненої функції епіфіза встановлено, що при гіпофункції шишкоподібної залози спостерігається зростання функціональної активності щитоподібної залози.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуального та маловивченого наукового завдання, як визначення морфофункціональних особливостей щитоподібної залози в умовах стресу з урахуванням функціонального стану епіфіза, вивчення його ролі в механізмах корекції відхилень морфофункціонального стану щитоподібної залози при стресі. На фоні гіпофункції епіфіза виникає підвищення функціональної активності щитоподібної залози, про що свідчать: циліндрична форма тироцитів, велика кількість мікроворсинок на апікальній поверхні та глибокі інвагінації цитолеми на базальному полюсі тироцита, збільшення середньої висоти тироцита до 13,71±0,174 мкм, зниження індексу накопичення колоїду до 2,12±0,03 та зростання вмісту вільних тиреоїдних гормонів в плазмі крові. Іммобілізаційний стрес спричиняє істотне підвищення секреторної активності щитоподібної залози, зменшення конверсії тиреоїдних гормонів, активацію тиреотропної функції гіпофіза та глюкокортикоїдної функції надниркових залоз. При введені екзогенного мелатоніну в дозі 1мг/кг за 1 годину до іммобілізації о 14.00 год спостерігається помірне зростання функціональної активності щитоподібної залози та якісна перебудова тиреоїдного гомеостазу, яка полягає у зростанні конверсії тироксину в трийодтиронін. Уведення екзогенного мелатоніну щурам із гіпофункцією епіфіза о 14.

Основний зміст роботи