Стан показників ліпідного обміну і їх прогностичне значення у хворих на гострий вірусний гепатит В та його рецидиви - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор КОЗЬКО ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ, завідувач кафедри інфекційних хвороб Харківського державного медичного університету МОЗ України Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ВОВК АЛЛА ДМИТРІВНА, завідуюча відділенням вірусних гепатитів з блоком СНІДУ інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В.Громашевського АМН України доктор медичних наук, професор НІКІТІН ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ, завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією Одеського державного медичного університету МОЗ України Захист відбудеться “24 ”січня 2002 року о 1100 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26.614.01 при інституті епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В.Громашевського АМН України за адресою: 01015, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В.Громашевського АМН УкраїниВовк (2001), із всього спектру гепатотропних вірусів найбільше практичне значення мають віруси, які викликають парентеральні гепатити з розвитком цирозу печінки й гепатоцелюлярної карциноми. Широке розповсюдження, часте враження осіб найбільш працездатного віку, широкий спектр клінічних проявів - від легких до фульмінантних форм, висока частота хронізації процесу надали вірусному гепатиту В (HBV) характер важливої проблеми сьогодення. Але в літературних джерелах ми не зустріли даних щодо комплексного вивчення показників ліпідного обміну при гострому вірусному гепатиті В, а також при його рецидивах, які прогностично несприятливі в плані розвитку хронічного гепатиту з ускладненнями у вигляді цирозу й первинного раку печінки, що завдає великих соціально-економічних збитків (Є.В.Нікітін, 1995). Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі: 1.Провести комплексну оцінку показників ліпідного обміну у хворих на гострий вірусний гепатит В. Уперше проведена комплексна оцінка показників стану ліпідного обміну - b-ліпопротеїдів, загальних ліпідів, тригліцеридів, загального й вільного холестерину, неестерифікованих жирних кислот, профіль вільних жирних кислот: капринової, тридеканової, міристинової, пентадеканової, пальмітинової, гептадеканової, гептадеканолевої, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової, ейкозатрієнової, арахідонової, а також простагландинів груп Е (Е1, Е2), F (F1a, F2a), простацикліну (6-кето-PGF1a), тромбоксану (ТХВ2) у хворих на гострий вірусний гепатит В, що поширює знання у ракурсі патогенетичних ланцюгів HBV.У залежності від тяжкості хвороби пацієнти на гострий вірусний гепатит В були розподілені на групи - перша складалася з 82 хворих з легким перебігом хвороби, а друга - з 58 хворих середньої тяжкості; у 19 осіб хвороба мала тяжкий перебіг (за основу визначення тяжкості покладено рівень інтоксикації й гіпербілірубінемії, вираженість гепатомегалії, наявність ускладнень). Окрему групу склали 30 хворих, у яких спостерігався рецидив HBV (було проведено спостереження за хворими з динамічним контролем за клінічним перебігом, біохімічними показниками та маркерами HBV-інфекції протягом 1 року). Тривалість клінічних симптомів залежала від тяжкості захворювання: вірогідно довше при тяжкому перебігу хвороби тривала слабкість - 15,00±2,44 діб, біль голови - 3,06±0,52 доби, жовтяниця склер - 32,40±3,03 доби та шкіри - 26,40±2,76 діб, нудота - 3,93±0,64 доби порівняно із середньою тяжкістю хвороби; у хворих середньої тяжкості довше (Р<0,05) у порівнянні з легким перебігом спостерігалася слабкість - 8,13±0,88 діб, жовтяниця склер - 25,58±0,93 діб та шкіри - 19,39±0,93 діб, біль в епігастрії - 3,69±0,64 доби, темне забарвлення сечі - 11,93±0,69 діб. При вивченні стану процесів ліпідного обміну встановлено, що в розпалі HBV відбувається вірогідне підвищення вмісту: неестерифікованих жирних кислот - на 28%, загальних ліпідів - на 70%, b-ліпопротеїдів - на111%, тригліцеридів - на 181%, вільного холестерину - на 123% (та загального - на 25%) відносно контрольних значень, причому ці показники у хворих при середньотяжкому перебігу мали тенденцію до підвищення в порівнянні з показниками при легкому перебігу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ