Стан периферичної крові у дітей та підлітків, які постійно мешкають в зоні тривалої дії малих доз радіації (дослідження через 10 років після аварії на Чорнобильській атомній електростанції) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Стан периферичної крові у дітей та підлітків, які постійно мешкають в зоні тривалої дії малих доз радіації (дослідження через 10 років після аварії на Чорнобильській атомній електростанції)Робота виконана в Інституті патології крові та трансфузійної медицини АМН України, м. Науковий керівник: ѕ доктор медичних наук Новак Василь Леонідович, Інститут патології крові та трансфузійної медицини АМН України, м.Львів, директор інституту Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Одинець Юрій Васильович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської педіатрії доктор медичних наук, професор Ліхачова Аза Сергіївна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри неонатології 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті (61022, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м.За 10 років, що минули піля аварії, проведена велика кількість досліджень, які дозволяють оцінити стан здоровя дітей та підлітків з контрольованих територій. Аналіз багаточисельних робіт, присвячених вивченню найближчих та віддалених нестохастичних гематологічних наслідків дії малих доз радіації, дозволяє зробити висновок, що в залежності від виду та характеру опромінення, а також терміну спостереження, відхилення показників крові від нормативу можуть бути різними як за величиною, так і напрямком (О.А. Актуальним залишається питання вивчення стану периферичної крові у дітей та підлітків у залежності від рівня радіоактивного забруднення навколишнього середовища, від рівня ВВ. Тема дисертації безпосередньо повязана з виконанням в Інституті патології крові та трансфузійної медицини АМН України науково-дослідних робіт “Вивчити особливості перебігу негоджкінських лімфом у дітей в залежності від морфоімунологічної характеристики і стадії з метою покращення їх діагностики та лікування” (шифр 01.96 № Держреєстрації 0196U000993) та “Вивчити особливості стану здоровя дітей, вилікуваних від онкогематологічних захворювань з метою розробки заходів, скерованих на покращення якості їх життя” (шифр 01.99 № Держреєстрації 0199U001400). Предмет дослідження-периферична кров у дітей та підлітків, які проживають в північних районах Житомирської області, у залежності від радіоактивного забруднення навколишнього середовища, загальної та питомої активності внутрішнього випромінення.Проаналізовано результати обстеження 3737 дітей та підлітків віком від 6 до 15 років, які постійно проживають у забруднених радіонуклідами районах Житомирської області. У 3618 дітей та підлітків проаналізовано основні показники периферичної крові у залежності від питомої активності ВВ (Бк/кг). Контрольну групу склали діти (n = 293), які мешкають на території з рівнем забруднення навколишнього середовища до 1 Кі/км2, у яких не виявлено внутрішнього випромінення, а показники периферичної крові знаходились у межах вікової норми. У 61 дитини встановлено низький зріст, у 12 із них він повязаний з дефіцитом ваги І ступеня; у 12 дітей виявлено загальну затримку фізичного розвитку та у 9 осіб спостерігається надлишок ваги (І ступеня - у 7 дітей та ІІ ступеня - у 2-х). Проте вірогідне збільшення середньої концентрації гемоглобіну в одному еритроциті спостерігалось у дітей 9 - 10 років та підлітків 12 і 15 років, а середнього вмісту гемоглобіну в одному еритроциті - у дітей 8 - 9 років та підлітків 12 років.У роботі вирішено конкретне наукове завдання щодо вивчення епідеміології внутрішнього випромінення та оцінки дозозалежного впливу його на стан кровотворної системи у дітей та підлітків, які проживають у північних районах Житомирської області. Встановлено, що тільки 19,7% із всіх дітей, що про проживають в північних районах Житомирської області, вважаються практично здоровими; решта дітей (80,3%) мають різні відхилення в стані здоровя. Слід зауважити, що анемії частіше виявлялись серед дітей Лугинського (3,0%), Олевського (2,1%), Коростенського (2,0%) та Овруцького (2,0%) районів. Вивчаючи епідеміологію обстежених дітей та підлітків, що проживають в північних районах Житомирської області (1991-1996рр.), встановлено, що, як і загальна активність інкорпорованого радіоцезію, так і питома активність, залежать від віку дітей та району мешкання. При дослідженні периферичної крові у дітей та підлітків, що проживають у радіоактивно забруднених районах, через 10 років після аварії на ЧАЕС спостерігається як підвищення числа лейкоцитів (еозинофілів, моноцитів), що складає 2,3%, так і їх зниження (лімфоцитів), що складає 0,4%.

2. Основний зміст роботи