Стан підшлункової залози у хворих на муковісцидоз залежно від асоціації фенотип–генотип - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор ГНАТЕЙКО Олег Зіновійович, директор ДУ ”Інститут спадкової патології” АМН України, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб Львівського Національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України, Лауреат Державної премії, Заслужений діяч науки і техніки України Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Булат Леонід Мойсейович,Вінницький національний медичний університет імені М.І.Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб та догляду за дітьми доктор медичних наук, професор Бабій Ігор Леонідович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб Захист дисертації відбудеться “14” лютого 2009 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.04 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м.На жаль, це захворювання досі залишається причиною швидкої інвалідизації та важких психологічних проблем як хворого, так і його сімї загалом. Значно коротша тривалість життя хворих на МВ в Україні, запізніла діагностика даного захворювання спонукає до ширшого застосування методів пренатального та постнатального скринінгів та до поглибленого дослідження чинників, які можуть мати вплив на якість і тривалість життя хворого на МВ [Горовенко Н.Г., 1998]. Дослідження стану ПЗ у взаємозвязку з генотипом, порушеннями в діяльності інших систем і органів, терапевтичним супроводом у хворих на МВ в Україні не проводилося. Дана робота є фрагментом комплексних тем, що виконувалися в Інституті спадкової патології АМН України: “Геногеографічні дослідження поширеної моногенної патології (фенілкетонурія, муковісцидоз, спінальна мязова атрофія, мязова дистрофія Дюшена) у Західному регіоні України” (шифр теми за Зведеним планом НДР 05, номер держреєстрації 0102U001773, 2002-2004 рр.); “Дослідження частоти та клініко-генетичного поліморфізму спадкової патології Західного регіону України” (шифр теми за Зведеним планом НДР 05, номер держреєстрації 0105U002528, 2005-2007 рр.). Мета дослідження: встановити вплив генетичних і епігенетичних факторів на стан підшлункової залози хворого на муковісцидоз та перебіг захворювання в цілому для розробки індивідуалізованих протоколів лікування і персоніфікованих планів моніторингового спостереження.Отже, під моніторинговим спостереженням за період із 1995 по 2006 рік у Львівському Центрі надання медичної допомоги хворим на МВ перебували 89 пацієнтів. З метою проведення моніторингового спостереження за станом здоровя хворих використовували ряд загальноприйнятих лабораторних методів обстежень (загальний аналіз і біохімічне дослідження крові). З метою вивчення мікробного пейзажу харкотиння у хворих на МВ проводився збір матеріалу проводився методом відсмоктування у стерильні вакутайнери або мазком стерильними тампонами із задньої стінки глотки. Медіана ФЕ-1 у хворих на МВ була значно нижчою, ніж у здорових дітей і хворих на целіакію. З метою виявлення залежності генотип - фенотип усіх хворих поділено на групи, які обєднали осіб із певними мутаціями гена ТРБМ: І - гомозиготи за мажорною мутацією - генотип F508del/F508del; ІІ - пацієнти, у яких в одному алелі ідентифіковано мутацію F508del, а інша є неідентифікованою - генотип F508del/Х; ІІІ - хворі, у яких в одному алелі ідентифіковано F508del, а в іншій відома мутація відмінна від F508del - генотип F508del/не F508del (ідентифікована); IV - пацієнти із двома мутаціями (ідентифікованими або неідентифікованими), тобто з мутаціями, відмінними від F508del.Генотип хворого на муковісцидоз має вплив тільки стосовно проявів зовніньосекреторної недостатності підшлункової залози. “Мажорна” мутація гена ТРБМ у гомозиготному стані завжди визначає фенотип із важкою зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози, тоді як ”мінорні” зміни алелей мають домінантний вплив щодо “важких”, і при них можлива задовільна зовнішньосекреторна функція підшлункової залози. Генотип хворого на муковісцидоз і ступінь зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози не визначають його ендокринний статус і швидкість прогресування структурних змін підшлункової залози. Предикторами розвитку ендокринних відхилень підшлункової залози є збільшення віку хворих на муковісцидоз (у групі з порушеною толерантністю до глюкози медіана віку становила 141 міс. проти 61 міс. при нормальному глюкозо-толерантному тесті і 38 міс. Визначення рівня еластази-1 у калі слугує критерієм для проведення диференційної діагностики між іншими синдромами мальабсорбції з панкреатичною недостатністю і без неї та дає змогу оптимізувати добір дози замісної терапії панкреатичними ферментами.

2. Основний зміст роботи