Стан показників білкового обміну в динаміці розвитку експериментального алергічного альвеоліту. Стан протеїназо-інгібіторної системи плазми крові морських свинок. Вплив ретаболілу на порушені показники білкового обміну, перекисного окиснення ліпідів.
При низкой оригинальности работы "Стан окремих компонентів білкового обміну за умов розвитку експериментального алергічного альвеоліту та корекція його порушень", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: Заслужений працівник освіти України, доктор медичних наук, професор Регеда Михайло Степанович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри патологічної фізіології. Офіційні опоненти: Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, доктор медичних наук, професор Бажора Юрій Іванович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри клінічної імунології, генетики і медичної біології. Захист відбудеться 21 червня 2010 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01 у державному вищому навчальному закладі “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського” МОЗ України (46001, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці державного вищого навчального закладу “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського” МОЗ України (46001, м.Зясувати основні ланки патогенезу порушень білкового обміну в морських свинок за умов розвитку експериментального алергічного альвеоліту та встановити вплив на них ретаболілу. Встановити коригуючий вплив ретаболілу на порушені показники білкового обміну, протеїназо-інгібіторної системи, перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту та активності трансаміназ за умов формування алергічного альвеоліту. Методи дослідження: - біохімічні: оцінювали білковоутворюючу функцію печінки за вмістом загального білка, альбуміну та глобулінових фракцій сироватки крові; стан протеїназо-інгібіторної системи - за протеолітичною активністю крові, концентрацією ?1-інгібітора протеаз та ?2-макроглобуліну; функціональний стан прооксидантної і антиоксидантної систем - за вмістом в печінці малонового діальдегіду, дієнових конюгатів, супероксиддисмутази, каталази; функціональний стан мембранних структур - за активністю аспартатамінотрансферази і аланінамінотрансферази в крові; для оцінки функціонального стану печінки проводили визначення деяких показників: тимолову і цинк-сульфатну проби; порушення процесів утворення азотистих продуктів на кінцевих етапах білкового обміну і детоксикаційної функції печінки, а також окремі показники гострофазових білків оцінювали за концентрацією сечовини, сечової кислоти, С-реактивного протеїну, фібриногену в крові; Уперше на основі комплексного біохімічного дослідження встановлено, що пізній період (54-а, 64-а доби) експериментального алергічного альвеоліту викликає більш суттєві порушення білковоутворюючої функції печінки (зниження концентрації загального білка, альбумінів та зростання ?1-, ?2-, ?-, ?-глобулінів), протеїназо-інгібіторної системи (активізація протеолітичної активності та зниження ?1-інгібітора протеаз і ?2-макроглобуліну), функціонального стану прооксидантної і антиоксидантної систем (зростання вмісту дієнових конюгатів і малонового діальдегіду та зниження активності супероксиддисмутази і каталази), показників гострофазових білків (підвищення С-реактивного протеїну, фібриногену) і активності мембранозалежних ферментів (зростання активності аспартат-і аланінамінотрансферази), ніж у ранній період (34-а, 44-а доби) цієї імунокомплексної патології. Уперше доведено виражену коригуючу дію ретаболілу на порушені показники білкового обміну, прооксидантної і антиоксидантної систем, активності мембранозалежних ферментів у крові і печінці, що виникли за умов розвитку алергічного альвеоліту.Експериментальні дослідження проведені на 130 морських свинках (самцях), з них 100 тварин були з алергічним альвеолітом і 30 інтактних морських свинок, масою 350-400 г. Визначення концентрації загального білка проводилось за біуретовим методом; фракцій білків сироватки крові методом електрофоретичного розділення на агарозі; концентрацію сечовини і креатиніну в крові (Камышников В.С., 2004); концентрацію сечової кислоти і фібриногену в крові (Горячковский А.М., 1994); С-реактивного протеїну (СРП) в крові (Becker W., 1968); показників тимолової проби (ТП) (Меньшиков В.В., 1987); показників цинк-сульфатної проби (ЦСП) (Kunkel H.G., 1974); активність трансаміназ в крові (Горячковський А.М., 1994). Вивчення вмісту в крові загального білка в ранній період (на 34-у, 44-у, доби) формування АА дало змогу виявити зниження його відповідно на 11,8 % (Р<0,05) і 15,1 % (Р<0,05), а на 54-у і 64-у доби експерименту спостерігалося подальше зниження цього показника на 20,2 % (Р<0,05) і 29,1 % (Р<0,05) в порівнянні з тваринами інтактної групи, що свідчить про розвиток гіпопротеїнемії. Рівень ?-глобулінів достовірно зростав у крові як в ранній (на 34-у і 44-у доби) відповідно на 50,8 % (Р<0,05) і 57,5 % (Р<0,05), так і в пізній період (на 54-у і 64-у доби) розвитку алергічного альвеоліту адекватно на 64,4 % (Р<0,05) і 78,6 % (Р<0,05) в порівнянні з показниками контрольної групи тварин.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы