Стан національної безпеки в Україні - Курсовая работа

Зміст Вступ Розділ 1. Дослідження науково-теоретичних проблем національної безпеки і формування її системи 1.1 Тлумачення понять «безпека», «національна безпека», «національна безпека України 1.2 Етапи розвитку системи національної безпеки України Розділ 2. Стан Збройних Сил України: реалії і перспективи розвитку Висновки Список використаних джерел та літератури Вступ Питання національної безпеки для кожної держави є одним з пріоритетних її національних інтересів. Проблема безпеки - актуальне питання як в минулому, так не менш турбує світову спільноту і сьогодні. Ці аспекти визначають нову розбудову міжнародної безпеки і розстановку в ній кожної з країн, в тому числі України. Актуальність дослідження національної безпеки України у постпомаранчевий період зумовлена нагромадженням проблем внутрішнього і зовнішнього характеру, що впливають на безпеку, стабільність і рівновагу держави на міжнародній арені. Крім того, завдяки методу індукції ми змогли виявити реальні загрози у таких сферах як інформаційна, економічна, енергетична, екологічна, гуманітарна, військова, а також дослідити проблеми державного кордону та вивчити етнічну ситуацію на Закарпатті та в Криму. Тобто, дослідження спрямоване на вивчення проблем, які фактично мають свій початок ще до 2004 р., при цьому вивчався стан національної безпеки після 2004 р. до сьогодення. Найбільш ґрунтовними працями, в яких викладена дана проблематика є роботи таких авторів як М. Дмитренко, О. Гончаренко, Е. Лисицин, Л. Чекаленко, В. Горбулін, Ф. Бєлов, О. Сушко, О. Рафальський. Саме О. Рафальський у статті «Етнополітична ситуація в Автономній Республіці Крим як чинник стабільності в Україні» приділяє значну увагу проблемам, що стосуються депортації та облаштування репатрійованих кримських татар. Сам термін «національна безпека» було вперше введено до наукового обігу у США. Закон США «про національну безпеку» (1947 р.) зобов’язав усі державні структури провадити цілеспрямовану політику щодо воєнно-політичного протистояння з Радянським союзом та державами Варшавського договору. За визначенням директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО С. Пирожкова, «національна безпека - система державних та суспільних гарантій, що забезпечують стабільний розвиток нації, захист базових цінностей та інтересів, джерел духовного і матеріального добробуту від зовнішніх і внутрішніх загроз». Однак найбільш досконалим є сучасне визначення національної безпеки, що відповідає найпоширенішому розумінню ідеології безпеки, яке дав визначення Фонд міжнародної допомоги ЮНЕСКО. Основними конституційними видами національної безпеки є: політична, економічна, соціальна, інформаційна, науково-технологічна, воєнна, екологічна безпека тощо. Розглядаючи чинники та динаміку наукових поглядів, можемо визначити державну безпеку як захищеність державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного та оборонного потенціалу України від зовнішніх і внутрішніх загроз, розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на життєво важливі інтереси України. Хоча за останнє десятиліття значної актуальності набули нові виклики для України, зокрема енергетична проблема - газова залежність від Росії, проблеми в інформаційній сфері, неврегульованість територіальних питань щодо державного кордону, в воєнній сфері - розміщення Чорноморського флоту Російської Федерації, в економічній - фінансова криза, що суттєво знизила рівень національної безпеки через низьке фінансове забезпечення, що вплинуло на скорочення Збройних Сил України. Тому Україна змушена приєднуватися до світового суспільства, до світової системи безпеки, реформувати свої власні Збройні Сили, проводити військову реформу, модернізувати озброєння, впроваджувати сучасні військові технології, щоб підняти рівень національної безпеки. Отже, кожна держава визначає національну безпеку відповідно до власних національних інтересів, підтримує рівень своєї обороноздатності, міцності, потужності Збройних Сил, що становлять основу забезпечення безпеки держави.