Стан імунної та гепатобіліарної систем у дітей з атопічним дерматитом і корекція виявлених порушень методом системної ензимотерапії - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИРоботу виконано на кафедрі педіатрії №1 Національного медичного університету ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор ТЯЖКА Олександра Василівна, Національний медичний університет ім. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії №1. доктор медичних наук, професор ВОЛОСОВЕЦЬ Олександр Петрович, Національний медичний університет ім. Захист відбудеться “30” травня 2002 року о “14”годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.04 в Національному медичному університеті ім.Актуальність теми: Атопічний дерматит (АД) є однією з актуальних проблем педіатрії у звязку з його поширеністю серед дітей, досить важкими проявами, що впливають на стан здоровя та обумовлюють психологічну дезадаптацію дітей внаслідок дефекту шкіри та відчуття свербежу, тривалого знаходження на гіпоалергенних дієтах. В сучасній літературі не представлено імунологічної характеристики хворих з різними формами АД та на донозологічному етапі алергодерматозу в порівняльному та диференціально-діагностичному аспектах, недостатньо охарактеризований стан місцевого імунітету у дітей з даною патологією залежно від наявності вогнищ хронічної інфекції в носоглотці, порушень біоценозу ротоглотки. Не розкриті кореляційні звязки між індексом тяжкості АД SCORAD та біохімічними показниками, які характеризують функціональний стан гепатобіліарної системи, зовнішньо-секреторну функцію підшлункової залози, що могло би мати теоретичне та практичне значення задля створення нових патогенетично обґрунтованих схем лікування АД. 3.Оцінити стан імунної системи, в тому числі місцевого імунітету, у дітей з АД у віковому аспекті та на донозологічному етапі алергодерматозу, а також в залежності від наявності вогнищ хронічної інфекції носоглотки, стану біоценозу ротоглотки. 4.Проаналізувати спектр сенсибілізації у дітей з АД у різні вікові періоди та на донозологічному етапі алергодерматозу, а також в залежності від наявності вогнищ хронічної інфекції носоглотки, стану біоценозу ротоглотки.Для оцінки функціонального стану гепатобіліарної системи у пацієнтів цих груп було проведене біохімічне дослідження сироватки крові фотометричним методом (спектрофотометр “Cobas mira” фірми “Roche”) за допомогою тест наборів фірм “GBG” (США) та “Cormay” (Польща) із визначенням активності печінкових ферментів: АЛТ, АСТ, g-ГТ, а-ГБДГ, ЛФ; а також а-амілази, вмісту загального білірубіну та його фракцій, загального холестерину, тригліцеридів, сечовини, сечової кислоти, креатиніну; визначення активності a - амілази сечі фотометричним методом із використанням тест - наборів; визначення загального вмісту білку та його фракцій в крові фотометричним, електрофоретичним методами (метод електрофорезу в гелі), визначення вмісту глюкози в капілярній крові фотометричним методом та проведення глюкозотолерантного тесту (ГТТ) за стандартною методикою. В процесі лікування 40 дітей з АД основної групи, які протягом 2-3 місяців лікувалися за методом СЕТ із застосуванням препарату вобензим (MUCOS, Німеччина) та 10 пацієнтів з АД контрольної групи №4, які не отримували СЕТ, зазначений вище діагностичний комплекс виконувався повторно задля оцінки ефективності терапії. Практично в усіх обстежених дітей з АД діагностувалися функціональні або органічні захворювання гепатобіліарної системи - аномалії будови (деформації) жовчного міхура у 2 (13,3%) дітей з проявами екземи та у 19 (54,3%) дітей з нейродермітом, дискінезія жовчних шляхів - у 22 (95,6%) дітей до 7 років та у 20 (100%) пацієнтів старших 7 років, хронічний холецистохолангіт у 14 (60,9%) дітей до 7 років та у 18 (90%) дітей шкільного віку. Виявлена нами різна частота аномалій будови жовчного міхура у дітей з різними еволютивними клінічними формами АД дозволяє вважати це захворювання патогенетичним фактором, який може сприяти трансформації екземи в нейродерміт, а також ранньому формуванню запальних захворювань жовчевидільної системи внаслідок дисхолекінетичних явищ у дітей на тлі харчової алергії або псевдоалергії. Збільшення рівня тригліцеридів у дітей з АД вище за вікові нормативи спостерігалося у 6 (40%) хворих на екзему та у 8 (22,8%) хворих на нейродерміт, а вміст загального холестерину вище за нормальний мав місце у 6 (12%) дітей з АД, гіпер b-глобулінемія була виявлена лише у 2 (20%) дітей з нейродермітом.Вплив гіпоксії в антенатальному, перинатальному та постнатальному періодах є важливим тригерним фактором маніфестації атопічного діатезу, про що свідчить частий патологічний перебіг вагітності та пологів у матерів обстежених хворих (70,0%), висока частота дефіцитної анемії у матерів під час вагітності (20,0%) та у дітей з АД у ранньому віці (46,6%). 3.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ