Стан імунітету у дітей з гіперплазією щитовидної залози, які мешкають в екологічно несприятливому довкіллі - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Стан імунітету у дітей з гіперплазією щитовидної залози, які мешкають в екологічно несприятливому довкілліНесприятливі тенденції в стані здоровя дітей після аварії на ЧАЕС проявляються зростанням кількості хворих аутоімунним тиреоїдитом i раком щитовидної залози, значним розповсюдженням гіперплазії щитовидної залози (ГЩЗ), збільшенням групи дітей з ознаками імунної недостатності, що підтверджується зростанням i затяжним перебігом захворювань органів дихання, збільшенням частоти алергічних та аутоімунних захворювань (Матвейков Г.П. и соавт., 1991, Лукянова О.М., 1992, Сукало А.В. і співавт., 1993, Коренєв М.М. i співавт., 1996, Барабой В.А., 1997, Афанасьєва П.I., 1997, Дудник В.М., 1998). Значне забруднення довкілля промисловими викидами, приєднання до цього несприятливого впливу іонізуючого випромінення, висока частота ГЩЗ у дітей та дорослих, погіршення основних показників здоровя дитячого населення зумовлюють необхідність напрацювання заходів по реабілітації дітей шкільного віку з гіперплазією щитовидної залози i порушеннями імунітету. Підвищення ефективності реабілітаційних заходів у дітей із ГЩЗ, які мешкають в районах спільної дії техногенного забруднення i малих доз радіації, на основі вивчення функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, а також факторів імунітету. Оцінити функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей з ГЩЗ, що мешкають в екологічно несприятливому довкіллі; Поглиблено досліджено вплив комплексу несприятливих факторів (тривала дія солей важких металів i малих доз радіації) на функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи i показники імунітету у дітей;На подібні особливості розповсюдженості різних видів патології у дітей, що мешкають в районах з підвищеним рівнем радіації Чернігівської області, звертає увагу i Лукянова О.М. Проведене визначення внутрішнього випромінення тіла дитини лічильником ізотопів людини у 105 дітей досліджуваної i 67 групи порівняння показало, що у дітей досліджуваної групи відмічено підвищення показників у 12 дітей (11%), а в групі порівняння - у 2 дітей (3%) (P<0.05). Супутня хронічна патологія виявлялася в 48,61 1,97% обстежених дітей досліджуваної групи (хронічні захворювання носоглотки, розповсюджений карієс, кардіопатії, вегетосудинні дистонії, захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Таким чином, у дітей, що мешкають в екологічно несприятливих районах, де має місце спільна дія промислових викидів та малих доз іонізуючого випромінення, більш ніж в 2 рази частіше спостерігалася ГЩЗ, майже в 2 рази частіше виявлялася супутня хронічна патологія. Достовірно вищими у дітей досліджуваної групи були показники захворюванності та хворобливості бронхіальною астмою, пневмоніями (у 2 рази), інфекційними та паразитарними захворюваннями (в 2.6 рази), злоякісними новоутвореннями (в 3 рази).Сумісна дія екологічно несприятливих факторів значно погіршує основні показники здоровя дитячої популяції. Серед захворювань у дітей з екологічно несприятливого довкілля переважають функціональні кардіопатії, захворювання шлунково-кишкового тракту, карієс, патологія ЛОР-органів, ГЩЗ; Поширеність ГЩЗ у дітей з екологічно несприятливого довкілля складає 44.4%, що в 3.1 раза частіше, ніж в «екологічно чистих» районах. Екологічно несприятливі фактори обумовлюють дисбаланс гуморальної ланки імунітету, що проявляється значним підвищенням вмісту інтерферонів крові, тенденцією до пригнічення системи комплементу i зменшення концентрації лізоциму слини.