Стан лісонасінного комплексу сосни звичайної на Малому Поліссі та шляхи збереження його генофонду - Автореферат

Національний лісотехнічний університет України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор КРИНИЦЬКИЙ Григорій Томкович, Національний лісотехнічний університет України, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри лісівництваДослідження здійснювали протягом 2002-2008 років у відповідності з програмою держбюджетного завдання кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України ДБ 08.09-06-06 "Лісонасіннєвий комплекс сосни звичайної на Малому Поліссі: стан, тенденції розвитку, шляхи відтворення" (№ держ. реєстрації 0105U009087). ? дослідити лісовідновні процеси під наметом плюсового насадження сосни та розробити заходи зі сприяння її природному поновленню і створення умов для успішного росту самосіву і підросту; Встановлено, що плюсові насадження сосни в заказнику "Лопатинський" (вік близько 120 років) і клони (близько 30 років) досягли критичного віку і в них інтенсивно розвиваються процеси старіння, які супроводжуються ослабленням фізіологічного стану дерев та розладнанням фітоценозу. За результатами досліджень вирощено півсібсові потомства плюсових дерев сосни звичайної та у ДП "Радехівське лісомисливське господарство" створено родинну плантацію на площі один гектар. За короткий період в Україні було відібрано тисячі плюсових дерев різних порід, проведено селекційну оцінку лісостанів і виділено ряд плюсових насаджень, підібрано лісові масиви під генетичні резервати, визначено постійні і тимчасові лісонасінні ділянки, створено клонові й родинні плантації та випробні культури (Молотков, Патлай, Давидова и др., 1982; Білоус, 1988; Войтюк, 1991, 1996; Мажула, 1999; Дешко, 2001; Яцик, 2002, 2005; Брик, Дейнека, Яцик та ін., 2005; Яцик, Дейнека, Парпан і ін., 2006).Виявлено інтенсивність росту плюсових дерев сосни звичайної і їх півсібсових потомств, поширення фітохвороб та розвиток шкідників, охарактеризовано морфометричні показники шишок та посівні якості насіння, морфолого-анатомічні параметри хвої, фонд пластидних пігментів асиміляційного апарату, біосинтез терпенових вуглеводнів, електрофізіологічні показники (біоелектричні потенціали, імпеданс, поляризаційна ємність), шляхи відновлення плюсових материнських насаджень сосни. Деревостани лопатинського екотипу сосни звичайної характеризуються винятково високою продуктивністю, яка досягає Ib,2-Іа,1 класів бонітету, а запас деревини становить від 483 до 635 м3/га при повноті 0,54-0,70. Плюсові дерева сосни звичайної в заказнику "Лопатинський" досягають висоти 40,0-40,2 м, діаметра - 67,1-67,5 см і обєму стовбура - 5,91-6,14 м3. Довжина насіння плюсових дерев сосни звичайної коливається в межах 3,84-4,78 мм, ширина - 2,08-2,62 мм і маса - 4,47-7,81 мг. Плюсові дерева сосни звичайної загалом синтезують на 18,5-21,4 % меншу кількість зелених і жовтих пігментів та характеризуються більшим відношенням хлорофілів a/b, ніж нормальні дерева.