Стан ліпідного обміну і тромбоцитарної ланки гемостазу у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання статевих органів - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукЗахист дисертації відбудеться 07.02.2008_ р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.07 Національного медичного університету імені О.О. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. В дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання, спрямованого на виявлення особливостей взаємозвязку показників обміну ЛП, Тр ланки гемостазу і неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО. Сумарний аналіз зрушень інтегративних показників лейкограми та ШОЕ периферичної крові ІЗЛ, ІЛШОЕ, ІЛГ, ЗІ, ІСНЛ, ІСНМ, ІСЛМ, ІСЛЕ, а також цитохімічних показників функціональної активності лейкоцитів хворих, свідчив про порушення неспецифічних захисних механізмів, перевагу макрофагального компоненту в механізмах фагоцитозу, а також клітинних механізмів специфічного захисту, схильність до аутоінтоксикації та реакцій гіперчутливості негайного типу. Найбільший ризик атерогенезу та пошкодження судинного ендотелію знайдено у хворих на хламідіоз.Вивчення стану обміну ліпідів (ЛП), тромбоцитарної (Тр) ланки гемостазу і неспецифічної реактивності мають велике значення для перебігу, розвитку ускладнень та ефективності лікування інфекційних запальних хвороб. Вищезгадане обумовило необхідність проведення досліджень ЛП обміну, стану Тр ланки гемостазу і неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО. Виявити характер зрушень ЛП обміну, Тр ланки гемостазу і неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО. Вивчити показники ЛП обміну, інтенсивності ПОЛ, Тр ланки гемостазу, а також неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО. Проаналізувати можливі кореляційні взаємозвязки зрушень показників ЛП обміну, інтенсивності ПОЛ, Тр ланки гемостазу та показників, що характеризують стан клітинної ланки неспецифічної реактивності у хворих ХНЗЗ СО різних вікових груп та у хворих з різними ІПСШ.В роботі досліджені 95 практично здорових осіб - К 50 чоловіків (Ч) та 45 жінок (Ж) віком 18-50 років, які були розподілені на групи: К1 (18-28 років) - 15 Ч та 15 Ж; К2 (29-39 років) - 20 Ч та 15 Ж; К3 (40-50 років) - 15 Ч та15 Ж; 162 хворих на ХНЗЗ СО, у яких тривалість захворювання складала 2-20 років та попереднє лікування було неефективним. Обстежувані хворі (180 осіб) також були розподілені на однорідні групи в залежності від наявності різних видів збудників запального процесу в СО: 1-а група - хворі з бактеріальною флорою, 2-а група - хворі з трихомонадами, 3-я група - з грибковою флорою, 4-а група - з хламідійною, 5-а група - з вірусною і 6-а група зі змішаною флорою. У хворих Ж 2-ї та 3-ї груп і у хворих Ч усіх груп спостерігалось достовірне зростання рівню МДА: у Ч 1-ї групи в 1,3 рази (p<0,05), а у Ч 2-ї та 3-ї груп - в 1,6 рази, у Ж 2-ї та 3-ї груп - в 1,6 рази (p<0,05). Так, у Ч зростання ДЛП ІІ а типу спостерігалось в усіх вікових групах 1-а група - (7 з 22), 2-а група - (11 з 30), 3-я група - (3 з 22), а у Ж - в 2-й групі (7 з 28) та 3-й групі (3 з 22). У хворих 6-ї групи зростання рівня ХС було найбільшим - в 1,6 рази у порівнянні з К, ХМ-емія визначалась у хворих 3-ї (4 з 30), 4-ї (4 з 28) та 6-ї (4 з 41) груп частіше, ніж в інших групах (табл.2).У хворих на ХНЗЗ СО встановлені порушення обміну ЛП: у жінок третьої старшої вікової групи визначено підвищення концентрації загального ХС в 1,2 рази, у пацієнтів обох статей знайдено збільшення частоти ХМ-емії в другій та третій групах (9 з 58 та 10 з 44), наявність ХС - ЛПДНЩ (14 з 58 і 22 з 44) у порівнянні з К, підвищення концентрації ТГ в 1,3 рази, МДА в 1,6 рази, в старшій групі хворих жінок - зростання рівня ХС-ЛПНЩ в 1,4 рази та зниження рівня ХС - ЛПВЩ в 1,4 рази (р<0,05). ХМ-емія виявлялась частіше у хворих з грибковою (11 з 50) та змішаною (10 з 41) флорою, рівень ХС-ЛПВЩ вірогідно знижувався у хворих з трихомонадами, грибковою та змішаною флорою, рівень ХС-ЛПНЩ підвищувався у хворих усіх груп в середньому в 1,6 рази. У хворих на ХНЗЗ СО сумарна частота наявності ДЛП високого ризику атерогенезу зростала відповідно віку: в молодшій групі виявилось 15 випадків з 60, в середній - 25 з 58, старшій - 26 з 44 (р<0,05). ДЛП ІІА типу частіше виявлялись у чоловіків молодшої (7 з 22) та середньої (11 з 30) груп у порівнянні зі старшою (3 з 22) групою (р<0,05) та у хворих на хламідійну (7 з 28) та вірусну інфекцію (5 з 19) (р<0,05), у порівнянні з хворими інших груп. Для запобігання розвитку виражених запальних процесів та їх ускладнень у вигляді атерогенних ДЛП, порушень з боку Тр ланки зсідання крові, а також для підвищення ефективності фармакотерапії у хворих на ХНЗЗ СО запропоновано проводити ретельний контроль показників обміну ЛП, ПОЛ, адгезивно-агрегаційних функцій Тр та рівню відносного вмісту ФВ, стану загальної реактивності організму, та, при необхідності, використовувати засоби її корекції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ