Стан іхтіофауни дністровського водосховища за дії факторів антропогенної природи - Автореферат

Стан іхтіофауни дністровського водосховища за дії факторів антропогенної природиБезпосереднє проведення різноманітних робіт у басейнах природних водойм, яке супроводилось зарегулюванням стоку річок, утворенням великих і малих водосховищ, ставів, водойм охолоджувачів ТЕС і АЕС, зрошувальних і осушувальних каналів, перетворило їх у природно-технічні водойми, що викликало інтенсифікацію процесів трансформації природних типів водойм та їх екосистем (Щербуха, 2004). Склад іхтіофауни, стан популяцій промислових видів риб, питома рибопродуктивність водойм та водотоків, а також загальна величина рибної продукції, що вилучається, можуть слугувати індикаторами благополуччя або неблагополуччя гідроекосистеми і визначають рибогосподарське значення водного обєкту (Романенко и др., 1990). Зниження рибопродуктивності Дністровського водосховища, зменшення обємів промислових уловів та погіршення їх якісного складу зумовили необхідність комплексного вивчення й аналізу стану популяцій основних промислових видів риб, а також наукового обґрунтування шляхів збереження природних популяцій риб і подальшого раціонального рибогосподарського використання вказаної водойми. Робота виконувалась протягом 1999-2004 років на базі кафедри зоології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та відділу іхтіології Інституту гідробіології НАН України і є частиною наукових тематик «Вивчення закономірностей компенсаторно-адаптаційних реакцій окремих видів гідробіонтів та наземних тварин в умовах виникнення екологічно небезпечних регіонів чернівецької області: моделювання дії антропогенних факторів та їх корекція», № держреєстрації 0198U002759; «Моніторинг та теоретичні засади збереження фауністичного різноманіття природних і антропогенно трансформованих біогеоценозів Карпатського регіону та прилеглих до нього територій», № держреєстрації 0103U001970. · дослідити структуру популяцій основних промислових видів риб (на прикладі ляща і плітки) та оцінити їх стан;Вивчення видового складу проводили на Дністровському водосховищі й частково в річковій ділянці середньої течії Дністра, яка розташована вище водоймища, протягом 1999-2004 рр. Видові списки іхтіофауни складали як за результатами власних спостережень, так і за літературними даними. В ході проведених нами власних досліджень у водосховищі виявлено 33 види риб, які належать до 9 родин, що відносяться до 7 рядів: Acipenseriformes (1 вид), Salmoniformes (1 вид), Esociformes (1 вид), Cypriniformes (21 вид), Siluriformes (1 вид), Gasterosteiformes (1 вид), Perciformes - єдиний ряд представлений у водоймі трьома родинами, - Percidae (4 види), Gobioidae (2 види), Eleotridae (1 вид), - всі інші ряди представлені однією (типовою) родиною. Із 33 знайдених нами у водосховищі видів 20 (лящ, плітка, короп, карась сріблястий, рибець, клепець, судак, окунь, сом, товстолоб білий та строкатий, щука, підуст, марена звичайна, синець, краснопірка, головень, ялець, білизна, форель райдужна) є промисловими, 9 видів (колючка триголкова, йорж звичайний, йорж-носач, верховодка, пічкур звичайний та білоплавцевий, гірчак звичайний, бичок-гонець та бичок-пісочник) - такими, промисел яких не ведеться, 2 - червонокнижних (вирезуб та стерлядь), 2 види є небажаними інтродуцентами (головешка глена, чебачок амурський). Враховуючи, що вершина Дністровського водосховища залишається відкритою, зберігаючи таким чином звязок з верхівям, тоді як сполучення з гирлом було втрачено набагато раніше, остаточне перетворення іхтіофауни Дністровського водосховища, найімовірніше, викликане не спорудженням Дністровської ГЕС, а токсифікацією річки та інтродукцією далекосхідних видів риб. Як видно з таблиці, сукупна частка фітофілів в уловах складає близько 70% від загальної кількості особин, тоді як літофілів - всього 15-20% залежно від року, решта 15 - 20% належить індиферентним по відношенню до нерестового субстрату видам.У дисертації наведено теоретичне узагальнення сучасного стану іхтіофауни Дністровського водосховища та нове бачення вирішення проблеми підвищення його рибопродуктивності за умов комплексного господарського використання. Внаслідок першого етапу гідротехнічного будівництва (створення Дубоссарського водосховища) з іхтіофауни ділянки Дністра, що відповідає сучасному Дністровському водосховищу, зникли 1 вид міног (Eudontomyzone mariae Berg) та 7 видів риб (Huso huso (Linnaeus), Acipenser gueldenstaedti Brandt, Acipenser stellatus Pallas, Salmo trutta fario Linnaeus, Thymallus thymallus (Linnaeus), Leuciscus borysthenicus (Kessler), Misgurnus fossilis (Linnaeus)); після другого етапу зарегулювання стоку (створення Новодністровського гідровузла), спряженого із сольовим забрудненням, додатково зникло ще 5 видів (Salmo trutta fario Linnaeus, Alburnoides bipunctatus (Bloch), Pelecus cultratus (Linnaeus), Carassius carassius (Linnaeus), Neogobius kessleri (Gunther)), причому популяції трьох видів, крім P. cultratus (L.) і N. kessleri (Gunther), відновились в акваторії верхнього Дністра.

Основний зміст роботи