Стан кісткової системи у дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт - Автореферат

Національний медичний університет імені О.О.БогомольцяАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Робота виконана в Тернопільській державній медичній академії ім. Андрущук Аліса Опанасівна, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, професор кафедри педіатрії №1, м Київ Захист дисертації відбудеться 3 травня 2001 р. о 13.30 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д26.003.04 Національного медичного університету ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім.Треба зазначити, що в літературі зустрічаються лише поодинокі роботи, присвячені вивченню ОП у дітей при захворюваннях сполучної тканини, нирок, застосуванні глюкокортикостероїдної терапії та окремих захворюваннях скелету (Омельченко Л.І., Дудка І.В., 1997; Струков В.І.,1998; Шевченко Н.С.,1999). Фундаментальні дослідження щодо ОП в дитячому віці, до цього часу майже відсутні, а лікування його взагалі залишається не вивченою проблемою, хоча було встановлено, що у 52 % випадків причиною переломів шийки стегнової кістки у дітей був ОП (А.П.Крисюк із співавт, 1998). Впровадження в останні роки в практику педіатрії методу подвійної рентгенівської денситометрії дало змогу провести дослідження стану кісткової тканини у дітей та підлітків, хворих на хронічний гастродуоденіт (ХГД) шляхом вивчення ранніх проявів порушення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), а також уточнити фактори ризику розвитку остеопорозу у цього контингенту хворих. Зменшити частоту та інтенсивність розвитку остеопенії та остеопорозу у дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт шляхом ранньої діагностики проявів остеопенічного синдрому та проведення превентивного лікування і реабілітації з застосуванням препаратів вітаміну Д3 та препаратів кальцію. Для досягнення мети були поставлені наступні задачі: Вивчити мінеральну щільність кісткової тканини поперекового відділу хребта у дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт методом двофотонної рентгенівської абсорбціометрії.Для виконання поставлених завдань були обстежені 115 хворих на хронічний гастродуоденіт віком від 6 до 15 років на базі дитячої клінічної лікарні м. Результатами дослідження були кісткові денситограми, а також розраховані компютерною програмою приладу величини вмісту мінералів у хребцях (г/см2) і показники МЩКТ, розміри хребців (висота, ширина, площа). У більшості дітей (87,8%) хронічний гастродуоденіт перебігав із збереженою кислотоутворюючою функцією шлунка, у 12,2% хворих вона була зниженою При проведенні езофагогастродуоденофіброскопії найчастіше було виявлено поєднання антрального гастриту (63,0 %) з дуоденітом (88,4 %). Проаналізувавши частоту виявлення остеопенічного синдрому в залежності від віку і статі у хворих з ХГД , встановлено, що у дітей молодшого шкільного віку (6-10 років) частіше зустрічалася остеопенія І ст. та нормальна МЩКТ (відповідно 47,1 % і 29 % хворих). Тоді, як у дітей з нормальною МЩКТ вони були однакові, незалежно від статі і становила 1,050±0,05 г/см.2 У дітей з ОП параметри МЩКТ зростають від L1 до L3, але величина цього показника в L1 значно нижча, ніж в L4, тоді як при нормальній та підвищеній щільності значення МЩКТ в L1 та L4 близькі.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі - зменшення частоти та інтенсивності розвитку остеопенії та остеопорозу у дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт шляхом ранньої діагностики проявів остеопенічного синдрому та проведення превентивного лікування і реабілітації з застосуванням препаратів вітаміну Д3 та препаратів кальцію. У значної більшості дітей хворих на ХГД виявляються клінічні зміни з боку кісткової системи: порушення постави - у 50,4 %, сколіоз - у 35,0 %, кіфосколіоз - у 4,2 %, які корелюють з денситометричними показниками стану кісткової тканини. За даними двофотонної рентгенівської денситометрії остеопенічний синдром діагностується у 50,5 % хворих на ХГД, зокрема остеопенія І ст. Виявлено статеві розбіжності у вікових показниках інтенсифікації формування кісткової системи у дітей: у дівчаток інтенсивне збільшення мінеральної щільності кісток починається з 10 років, у хлопчиків - з 12 років. У дітей, хворих на ХГД з остеопенічним синдромом тривалість захворювання становила більше 3 років і супроводжувалося зниженою кислотоутворюючою функцією шлунка, дуоденогастральним рефлюксом, субатрофічними та атрофічними змінами слизової шлунка, дисбактеріозом ІІ ст. тяжкості, частими загостреннями хвороби, затримкою фізичного і статевого розвитку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ