Стан гемодинаміки, обміну біогенних амінів та функції нирок при різних варіантах інтенсивної терапії гострого періоду опікової хвороби - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Стан гемодинаміки, обміну біогенних амінів та функції нирок при різних варіантах інтенсивної терапії гострого періоду опікової хворобиЗахист дисертації відбудеться 30.03.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 у Дніпропетровській державній медичній академії (49044, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (49044, м. З метою вивчення механізмів розвитку опікового шоку й опікової токсемії, визначення найбільш оптимальної програми ІТ обстежено 98 хворих у гострому періоді тяжкої опікової хвороби. Перша група - 61 хворий, яким проводилася стандартна ІТ з використанням сольових збалансованих розчинів, колоїдів та препаратів крові, друга група - 23 хворих, котрим до складу ІТ був включений перфторан, введений одноразово в дозі 5 - 7 мл/кг, і третя група - 14 хворих, що одержували перфторан як компонент ІТ дворазово в дозі 2,5 - 3,5 мл/кг на одне введення. Первая группа - 61 больной, которым проводилась стандартная ИТ, с применением солевых сбалансированных растворов, коллоидов, препаратов крови, вторая группа - 23 больных, в состав ИТ был включен перфторан, введенный однократно в дозе 5 - 7 мл/кг и третья группа - 14 больных, которые получали перфторан как компонент ИТ двукратно в дозе 2,5 - 3,5 мл/кг на одно введение.Загальна летальність від опіків у мирний час складає 6,9 - 11, 2%, а при тяжких і дуже тяжких опіках летальність коливається від 44 до 96% (Герасимова Л.И., 1990; Бижко И.П. и др., 1990; Бондаренко В.А. и др., 1996). Досліджень, вивчаючих формування компенсаторно - пристосувальних механізмів, включаючих стан стрес - реалізуючих і стрес - лімітуючих систем біогенних амінів, гемодинаміки і функцій нирок при інтенсивній терапії (ІТ) із включенням перфторану в гострому періоді опікової хвороби, у доступній нам літературі не виявлено. Для зменшення летальності і поліпшення найближчих результатів лікування провести комплексне дослідження і порівняльний аналіз стану систем біогенних амінів, гемодинаміки та функції нирок при різних варіантах ІТ гострого періоду опікової хвороби і виявити найбільш оптимальні з них. Визначити стан систем біогенних амінів, гемодинаміки і функції нирок у гострому періоді опікової хвороби при дворазовому введенні перфторану (2,5 - 3,5 мл/кг на одне введення). У роботі вперше проведено комплексне вивчення стану стрес-реалізуючих і стрес-лімітуючих систем біогенних амінів, гемодинаміки і функції нирок в гострому періоді опікової хвороби у хворих з різними варіантами ІТ.Обстежено 98 хворих з тяжкими термічними опіками, що знаходилися на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії обласного опікового центру міської клінічної лікарні №2 м. В обстеження включені хворі, у котрих час від моменту одержання травми не перевищував 12 годин. У 64,28% потерпілих час від моменту одержання травми складав 4-8 годин. В другу групу були включені хворі (23 чол.), яким на тлі стандартної ІТ в перші години після одержання опікової травми внутрішньовенно вводився перфторан (5-7 мл/кг). Третю групу (14 чол.) склали хворі, яким на тлі стандартної інтенсивної терапії перфторан вводився двічі (2,5 - 3,5 мл/кг на одне введення), у першу і четверту добу опікової хвороби.Відповідно з виходом хворого зі стану опікового шоку, до 3 доби спостереження екскреція А знижувалася до 7,1 ± 0,9 нмоль/год (р <0,05), що на 188,3% перевищувало норму, а екскреція НА дорівнювала 6,9 ± 0,5 нмоль/год (р <0,05), що на 126,0 % було вище нормального показника. До 3 доби опікової хвороби екскреція ДФА перевищувала норму усього на 14,9%, а на 7 добу спостереження була на 12,8% нижча за норму. Свідченням того, що реалізація стресу при введенні в ІТ перфторану починала йти через обидві ланки САС, була динаміка зміни коефіцієнта А/НА, котрий на 2 - 3 добу опікової хвороби знижувався до 0,68 - 0,72, тобто реалізація стресу в період опікового шоку починала йти здебільшого через медіаторну ланку САС. Дворазове введення перфторану (2,5 - 3,5 мл/кг на одне введення), після першого введення забезпечувало антистресорну протекцію в стадії опікового шоку, подібну до більшої дози препарату, сприяло зменшенню вираженості стрес-реакції на опікову травму, підсилюючи дію стрес-лімітуючих процесів у САС, а після другого введення захищало резерви САС від виснаження також і в стадії опікової токсемії [рис.3]. Дворазове введення перфторану (2,5 - 3,5 мл/кг на одне введення) після першого введення обмежувало активність стрес-реалізуючої гістамінореактивної системи та підвищувало активність стрес-лімітуючої серотонінергічної системи у стадії опікового шоку подібно більшій дозі препарату, а після другого введення сприяло зниженню активності гістамінореактивної системи та підвищенню активності серотонінергічної системи також і у стадії опікової токсемії [рис.3].

Основний зміст