Стан гіпоталамуса при хронічній недостатності мозкового кровообігу (клініко–експериментальне дослідження) - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Київська медична академія післядипломної освіти ім.Роботу виконано в Українській медичній стоматологічній академії Міністерства охорони здоровя України, м. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Грицай Наталія Миколаївна, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Міщенко Тамара Сергіївна, Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, науковий керівник відділу судинної патології головного мозку доктор медичних наук, старший науковий співробітник Карабань Ірина Миколаївна, Інститут геронтології АМН України, завідувач відділу клінічної фізіології та патології екстрапірамідної нервової системи Захист відбудеться "26" січня 2006 р. о 11год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 у Київській медичній академії післядипломної освіти ім.Щорічно в Україні реєструється 130 тис. випадків інсульту, у країнах Західної Європи - 1 млн., Росії - 300 тис., Японії - 200 тис., США - від 400 до 500 тис. Смертність від інсульту в країнах Західної Європи становить 100 на 100000 населення, в Україні - в 2,5 рази перевищує відповідні показники західноєвропейських країн (Гусев Е.И., Гехт А.Б., 2002; Віничук С.М., 2003). Саме тому, в теперішній час проводиться інтенсивне вивчення хронічних форм цереброваскулярних захворювань, своєчасне виявлення та лікування яких, є важливим кроком для запобігання розвитку гострих порушень мозкового кровообігу (Грицай Н.М., Пінчук В.А., 2002; Дзюба А.Н., Мечетный Ю.Н., 2002; Руденко А.Ю. і співавт., 2002; Зозуля И.С., 2004). Опубліковані літературні дані є нечисленними і неоднозначними, дослідження морфофункціонального стану гіпоталамуса знаходяться на початковому етапі та неповязані з розвитком ХНМК. Робота є самостійним фрагментом комплексних конкурсних тем МОЗ України „Рання клініко-лабораторна діагностика, особливості патогенезу та розробка методів лікування і профілактики дисциркуляторної енцефалопатії у хворих із гіпертонічною хворобою, яка розвинулася у віддаленому періоді після впливу малих доз іонізуючого опромінення з урахуванням окремих генетичних факторів” (№ держреєстрації 0101V005504) та „Дослідження молекулярно-генетичних аспектів патогенезу артеріальної гіпертензії у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію для розробки нових методів діагностики та диференційованого лікування” (№ держреєстрації 0104V005763). Визначити морфофункціональний стан НСК гіпоталамуса у тварин із ХНМК в експерименті. гіпоталамус недостатність кровообіг інстенонДля клінічного аналізу, оцінки додаткових методів дослідження і проведення порівняльної характеристики отриманих результатів всі обстежені були розподілені на 3 групи: I групу склали практично здорові особи (20 чоловік); II група - хворі на ДЕ II ст., які отримували традиційну медикаментозну терапію (22 чоловіки); III група - хворі на ДЕ II ст., які на фоні базової терапії отримували препарат „Інстенон” (20 чоловік). Виділені окремі 2 групи для морфологічних досліджень: IV група (контрольна) - 10 осіб у віці 40-60 років, які загинули від нещасного випадку; V група - 15 осіб відповідного віку, які померли від хронічної ішемічної хвороби серця. Всі тварини були розподілені на 3 групи: I група - інтактні тварини (10 щурів); II група - тварини з перевязкою ЗСА зліва, які отримували 0,1мл/кг фізіологічного розчину внутрішньомязово на протязі 10 днів (10 щурів); III група - тварини з перевязкою ЗСА зліва, яким проводилось лікування комбінованим препаратом „Інстенон” в дозі 0,1мл/кг внутрішньомязово на протязі 10 днів (10 щурів). Для проведення гістологічного та морфометричного досліджень використовували гіпоталамічну ділянку ГМ в місці локалізації супраоптичного і паравентрикулярного ядер 25 померлих людей (10 - на базі Полтавського обласного бюро судовомедичної експертизи, 15 - на базі Полтавського обласного патологоанатомічного відділення ПОКЛ) та 30 щурів. Результати морфометричного дослідження свідчать про зменшення LGV ядра (супраоптичного і паравентрикулярного) у померлих осіб V групи в порівнянні з контрольною групою (LGV супраоптичного ядра дорівнює 4,84, паравентрикулярного - 4,6; LGV супраоптичного ядра складає 5,25 та 5,04, паравентрикулярного - 4,97 відповідно).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і представлено нове вирішення наукової проблеми - визначення участі гіпоталамічних структур у патогенезі ХНМК на підставі клініко-параклінічного, експериментального і морфологічного дослідження та удосконалення принципів патогенетичної терапії включенням до базового лікування комплексного препарату „Інстенон”. Психологічні показники свідчать про зниження концентрації уваги на 43%, памяті на 37,8% (короткочасна память) та на 36,7% (довготривала память), високий рівень особистої (50,9±2,78 балів) та ситуаційної (49,8±2,52 балів) тривожності у хворих на ХНМК (ДЕ II ст.). Застосування в комплексній терапії у хворих на ХНМК (ДЕ ІІ ст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ