Стан гіпофізарно-тиреоїдної системи і фізіологічного калоригенезу у білих щурів при гострій дії холоду - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук СТАН ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМИ І ФІЗІОЛОГІЧНОГО КАЛОРИГЕНЕЗУ У БІЛИХ ЩУРІВ ПРИ ГОСТРІЙ ДІЇ ХОЛОДУЗахист відбудеться 14.06. 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.04 у Таврійському національному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету ім. Виявлено, що екзогенне введення адреналіну в умовах in situ підвищує теплотворну функцію великогомілкового мяза білих щурів за рахунок зниження енергетичної ефективності скоротливого акту. Встановлено, що в умовах термонейтральної зони у межах фізіологічних коливань тиреотропного гормону крові регуляція секреції гормонів щитоподібної залози за принципом “плюс-мінус взаємодія” значною мірою відносна, а регуляція здійснюється переважно за принципом позитивного зворотного звязку; на крайніх кордонах фізіологічної норми концентрацій ТТГ зворотний негативний звязок в системі, як принцип регуляції, поновлюється. За допомогою паралельного імуноферментного і морфометричного аналізів показано, що з наростанням ступеня виразності гіпотермічної дії активність аденогіпофізарно-тиреоїдної системи зазнає наступних закономірних фаз: початкова активація - гіперактивність - повне пригноблення секреторної функції.Метою роботи було виявлення якісних і кількісних взаємозвязків між інтегральними параметрами системи терморегуляції, ефективністю її основних механізмів і станом секреторної функції аденогіпофізарно-тиреоїдної системи білих щурів в умовах нормотермії і при гострій дії холоду різної інтенсивності. Для досягнення поставленої мети передбачалося рішення наступних задач: зясувати характер взаємозвязку між інтенсивністю дії холоду, аж до розвитку глибокої гіпотермії, вираженістю холодового калоригенезу і параметрами енергетики великогомілкового мяза білих щурів за ізометричного режиму скорочення в умовах in situ; провести порівняльний кількісний аналіз терморегуляційного ефекту адреналіну на інтенсивність холодового калоригенезу, енергетику скорочення в умовах in situ великогомілкового мяза білих щурів за нормо-і гіпотермії різного ступеня виразності; шляхом паралельного визначення концентрації тиреотропного гормону і гормонів щитоподібної залози виявити закономірності в стані аденогіпофізарно-тиреоїдної системи білих щурів в нормі і за гіпотермічної дії холоду різної інтенсивності; Представлені в роботі результати можуть бути використані: а) у практиці фізіології і гігієни праці при розробці засобів і методів підвищення холодової стійкості організму; б) у фізіології спорту при прогнозуванні працездатності і силових характеристик скелетної мускулатури у звязку з сезонною адаптацією, біоритмами, переміщенням в інші часові пояси, кліматичні зони, характером психоемоційного стресу та в ін. випадках, які супроводжуються активацією функції гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи; в) у клінічній ендокринології і патофізіології при визначенні засобів і методів корекції тиреоїдного статусу; г) у фізіології екстремальних станів для корекції силових характеристик скорочення мяза і стійкості до гіпотермії; д) у різних сферах кріобіології і кріомедицини при розробці методів “уведення” і “виведення” гомойотермного організму із стану глибокої гіпотермії; е) у Вузах при вивченні розділів фізіології людини, що стосуються ендокринної, нервово-мязової систем, екологічної фізіології і фізіології терморегуляції.При вивченні енергетики ізометричного скорочення великогомілкового мяза білих щурів аналізувалися наступні параметри: максимальна сила скорочення (напруги) мяза при кожному скорочувальному акті, Ньютон; У першому випадку вона розраховувалася як відношення приросту температури мяза до максимальної сили його скорочення, а в другому - як відношення до обєму ізометричної напруги. У другій серії дослідів модель охолоджування характеризувалася наступними параметрами: 60 хвилин по дві тварини в клітинці при температурі камери-5 0С; ректальна температура в ході досліду не змінювалася (фізіологічне охолоджування). У четвертій серії дослідів модель охолоджування передбачала екстремальну дію холоду (-25 0С) доки ректальна температура не знижувалася до рівня 20,0 0С (глибока гіпотермія). При зростанні інтенсивності охолоджування закономірно наростає позитивний вплив адреналіну на максимальне значення сили, що розвиває мяз при ізометричному скороченні, а ефект адреналіну на латентний період скорочення і загальний час досягнення максимальної сили скорочення позитивний і не залежить від інтенсивності холодової дії.Принципи функціонування терморегуляторної системи білих щурів та її основних фізіологічних і ендокринних механізмів при гострій дії холоду різної інтенсивності аж до розвитку глибокої гіпотермії мають ряд особливостей і якісно відрізняються.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ