Стан фетоплацентарного комплексу у вагітних з ендокринною патологією - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота присвячена удосконаленню діагностики порушень стану фетоплацентарного комплексу у вагітних із інсулінзалежним цукровим діабетом та дифузним токсичним зобом з наступною розробкою алгоритму ведення вагітності й пологів для зниження перинатальних ускладнень. На достатньому матеріалі встановлено особливості клініко-функціональних взаємин у фетоплацентарному комплексі у вагітних з ендокринною патологією. Зіставлення результатів ультразвукового, доплерометричного досліджень і магнітно-резонансної томографії дозволило виявити низку характерних для ендокринопатій змін на тлі компенсаторно-пристосувальних реакцій фетоплацентарного комплексу, розробити принципово новий метод діагностики плацентарної дисфункції у жінок з ІЗЦД та захворюваннями щитоподібної залози. Упровадження в акушерську практику обєктивних діагностичних критеріїв, удосконалення методів лікування ускладнень вагітності, правильний вибір методів і термінів розродження, дозволили знизити частоту порушень стану ФПК у вагітних з ендокринної патології в 1,8 рази, що сприяло зменшенню перинатальних ускладнень і поліпшенню перебігу неонатального періоду. фетоплацентарний вагітність діабет зобПрактика показує, що екстрагенітальні захворювання й вагітність впливають одне на одного (М.М. У літературі є велика кількість робіт, спрямованих на вивчення перебігу ЦД і вагітності, однак більшість із них присвячено вивченню характеру порушень обміну речовин (вуглеводів, білків, жирів), мікроциркуляції, імунного статусу й інших особливостей, незважаючи на те, що провідне значення в патогенезі розвитку ускладнень із боку ФПК приділяється судинним розладам і порушенням усіх видів гемодинаміки. Серед ендокринних захворювань у вагітних на другому місці після цукрового діабету знаходиться патологія щитоподібної залози (А.Ю. Різноманітність частоти, характеру й важкості ускладнень для матері й плода змушує шукати нові підходи до ранньої діагностики й лікування плацентарної дисфункції (ПД) у вагітних з ендокринною патологією, які дозволять оптимізувати ведення вагітності й пологів у даного контингенту жінок (Б.М. Слід зазначити, що існуючі методи діагностики стану ФПК не завжди інформативні, тому пошук більш досконалих способів визначення стану системи мати-плацента-плід у вагітних з ендокринною патологією є вкрай актуальною проблемою.Основна група (120 вагітних з ендокринною патологією) складалася із двох підгруп: до першої підгрупи ввійшли 58 вагітних (38,6%) , що страждають протягом різного часу на ІЗЦД; у другу підгрупу - 62 вагітних (41,4%), що мають гіперплазію щитоподібної залози різного ступеня тяжкості (дифузний токсичний зоб). Крім загальноприйнятого клінічного обстеження, були використані спеціальні методи, які включали проведення ультразвукової діагностики, вивчення гемодинамічних показників вагітної, стану кровообігу плода, матково-плацентарного кровотоку з використанням доплерометрії, магнітно-резонансної томографії, визначення біофізичного профілю плода, показників обємного транспорту кисню. БФП оцінювався як задовільний в 15,5 % випадків (9 вагітних), сумнівний - у 64,2% (37 вагітних) і незадовільний - у 12 вагітних (20,3 % випадків). У даній групі біофізичний профіль оцінювався як задовільний - у 32,7 % випадків (19 вагітних), сумнівний - у 62% (36 вагітних) і незадовільний - у 3 вагітних (5,3% випадків). Дані аналізу БФП доповнювалися даними оцінки стану матково-плодово-плацентарного кровотоку, що дозволяло судити про стан ФПК у вагітних з ендокринною патологією.У дисертації представлене нове рішення наукової задачі, сутність якої полягає у встановленні основних діагностичних критеріїв порушення стану ФПК у вагітних з ендокринною патологією (інсулінозалежний цукровий діабет, дифузний токсичний зоб), а також оптимізації ведення вагітності й пологів, що визначають шляхи зниження розвитку перинатальної патології. 2.Проведені ультразвукові методи діагностики стану ФПК (визначення БФП, доплерометричні дослідження) показали, що реалізація ушкоджуючого впливу екстрагенітальної ендокринної патології на плід повязана, насамперед, з порушенням функцій фетоплацентарного комплексу, що розвиваються за рахунок розладів кровообігу в системі мати-плацента-плід (84,5% при ІЗЦД, 67,3% при ДТЗ). Діагностика порушень стану ФПК у вагітних з ендокринною патологією, крім МРТ дослідження, повинна ґрунтуватися на аналізі комплексу показників, що характеризують умови внутрішньоутробного розвитку (дані ультразвукової фетометрії, стану матково-плацентарного й фетоплацентарного кровотоку) і безпосередньо відбивають функціональний стан внутрішньоутробного плода (біофізичний профіль плода й плодова гемодинаміка). 6.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ