Стан ЕС клітин ентерохромафінної системи щурів при гіпоксичній гіпоксії в залежності від фотоперіоду - Автореферат

Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукЗахист відбудеться "19" березня 2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.198.01 при Інституті фізіології ім. Дисертацію присвячено дослідженню ендокринних та біохімічних механізмів, які дозволяють зясувати роль ентероендокринних клітин ЕС-типу в регуляції гомеостатичних реакцій в тканинах шлунково-кишкового тракту за умов гіпоксичного впливу та різного фотоперіоду. Установлено, що одним з механізмів адаптивних змін за гострої гіпоксії в тканинах кишечнику є зростання вмісту мелатоніну та посилене виведення серотоніну ендокриноцитами. Виявлено негативний вплив режиму подовженої світлової фази та захисний ефект цілодобової темряви на перебіг захисно-пристосувальних реакцій за умов гіпоксії щодо тканин пілоричного відділу шлунка, дванадцятипалої та худої кишок. The dissertation deals with a study of endocrine and biochemical mechanisms that make it possible to ascertain the role of the enteroendocrine cells of the ECTYPE in the regulation of homeostatic reactions under conditions of the hypoxic influence and various photoperiod in the tissues of the gastrointestinal tract.Враховуючи, що провідною ланкою патогенезу більшості хвороб виступає гіпоксичний фактор, спроба дослідити участь ентероендокриноцитів ЕС-типу в регуляції гомеостатичних реакцій саме за умов гіпоксичного впливу є актуальним напрямком сучасних наукових досліджень, особливо з огляду на зростання в Україні захворювань шлунково-кишкового тракту. Враховуючи, що на 95% потреби організму в цих індоламінах забезпечуються ентероендокринними клітинами ЕС-типу [Шемеровский, 1989; Южаков В.В. и др., 1996], стає зрозумілим важливість дослідження гастро-ентеропанкреатичної ланки дифузної ендокринної системи, а саме: пілоричного відділу шлунку, дванадцятипалої та худої кишок, де локалізується найбільша кількість даних клітин. Мета роботи - виявити характер та окремі механізми змін морфо-функціонального стану ентерохромафінних клітин ЕС-типу у шлунку, дванадцятипалій та худій кишках за умов гострої гіпоксичної гіпобаричної гіпоксії і різного фотоперіоду та проаналізувати роль мелатоніну, як можливого патогенетичного засобу попередження цих змін. дослідити вплив екзогенного мелатоніну на показники морфо-функціонального стану ентероендокринних клітин ЕС-типу, інтенсивність вільнорадикального окиснення ліпідів, активність ферментів антиоксидантного захисту, тканинного фібринолізу та необмеженого протеолізу за умов гіпоксії та різного фотоперіоду. -установлено захисний ефект цілодобового темнового режиму щодо тканин пілоричного відділу шлунка, дванадцятипалої та худої кишок за умов гіпоксичного впливу, що проявляється збільшенням кількості ендокринних клітин ЕС-типу та індексу насиченості їх серотоніном, зростанням вмісту мелатоніну, зменшенням інтенсивності реакцій ліпопероксидації.У дослідах на 240 нелінійних статевонезрілих самцях білих щурів віком 5,5 - 6 тижнів вивчалися морфо-функціональні зміни в тканинах шлунково-кишкового тракту, гістохімічні зміни ентероендокриноцитів ЕС-типу, пероксидне окиснення ліпідів, стан антиоксидантної системи, тканинний фібриноліз, необмежений протеоліз за умов гострого гіпоксичного впливу та різного фотоперіоду, який моделювали впродовж 7 діб за допомогою трьох режимів освітлення: природного - співвідношення світлової та темнової фаз складало 16/8 год (відповідає весняно-літньому періоду); постійного світла протягом доби; цілодобової темряви. Вміст мелатоніну визначали флуориметрично після конденсації екстракту з ортофталевим альдегідом, розраховуючи кількість мелатоніну в нмоль/г тканини [Дадамбаев, 1986]. Зважаючи на важливу роль серотоніну в реалізації толерантної стратегії адаптації, аналіз кількісних змін ЕС клітин та ступеня насиченості їх гранул серотоніном можна вважати надійним критерієм стійкості тканин кишечнику до гострого гіпоксичного пошкодження [Погромов А.П. и др., 1996; Хаджиев О.Ч., 2000]. При дослідженні впливу гіпоксії на фотоперіодичні зміни насиченості апудоцитів різних відділів кишечнику серотоніном встановлено, що найбільш чутливим є шлунок, у якому мало місце найсуттєвіше зниження цього показника за всіх режимів освітлення (табл. Враховуючи роль мелатоніну, як гормонального месенджера регуляції фотоперіодичних змін [Hardeland R. et al., 1995], ми дослідили коливання його вмісту за різних режимів освітлення у відділах кишечнику, де виявлено найбільшу локалізацію ентероендокринних клітин ЕС-типу.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні ролі ентероендокринних клітин ЕС-типу та фотоперіоду в механізмах розвитку захисних та пошкоджувальних реакцій у пілоричному відділі шлунка, дванадцятипалій та худій кишках за умов гострої гіпоксичної гіпобаричної гіпоксії.

Основний зміст роботи