Стан ендокринної функції підшлункової залози при дії малих рівнів іонізуючого опромінення та стресу - Автореферат

Академія медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРоботу виконано в Інституті експериментальної радіології та Інституті клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Матюшко Ростислав Павлович, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач курсом радіаційної медицини, професор кафедри медичної радіології з курсом рентгенології та радіаційної медицини доктор медичних наук, старший науковий співробітник, Томашевська Людмила Анатоліївна, Інститут гігієни і медичної екології імені О.М.Марзеєва АМН України, головний науковий співробітник лабораторії гігієни електромагнітних випромінювань Захист дисертації відбудеться 03.06.2002 року. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.562.01 при Науковому центрі радіаційної медицини АМН України за адресою: 03115, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Наукового центру радіаційної медицини АМН України за адресою 04050, Київ, вул.За цих умов спостерігали підвищення рівня глюкози в крові (Г.Г.Гацко, С.И.Брилевская, 1991; Л.П.Деревянко, 1997), активацію гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи [Т.Ю.Мизина, 1990; С.Олійник, 1998; Л.А.Порохняк-Гановская и др., 1999), зміни концентрації інсуліну в крові і його рівня в острівцях Лангерганса підшлункової залози (С.И.Брилевская, 1993), а також розвиток інсулінорезистентності у разі тривалої гіперінсулінемії (Mallinckrodt C.H., 1998). Мета дослідження - визначити роль іонізуючого випромінювання та стресу у виникненні порушень ендокринної функції підшлункової залози і вуглеводного обміну за результатами клініко-лабораторних досліджень учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та експериментів на тваринах. Провести аналіз даних клініко-епідеміологічного регістру НЦРМ АМН України щодо звязку глікемії у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС періоду 1986-1987 рр., хворих на цукровий діабет, та отриманих ними доз опромінення і дати оцінку рівня деяких показників білкового, ліпідного обміну та стану гепато-біліарної системи у осіб цього контингенту. В експерименті на тваринах визначити наслідки впливу іонізуючого випромінювання на ендокринну функцію підшлункової залози, стан вуглеводного обміну та функціональну активність надниркових залоз. Вперше, у комплексних експериментальних дослідженнях проведено зіставлення змін основних показників ендокринної функції підшлункової залози і стану вуглеводного обміну, активності гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи та інтенсивності процесів ПОЛ у різних тканинах за умов впливу ІВ в широкому діапазоні доз (0,1, 0,5, 1, 2 та 5 Гр) та різних строків дослідження.Показано, що на сьогодні склалися досить чіткі уявлення щодо основних етіопатогенетичних ланок розвитку ЦД і виникнення підвищеного ризику захворювання (тривала активація гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, підвищений рівень інсуліну у крові тощо), але переконливих доказів щодо ролі радіаційного чинника у підвищені поширеності захворювання на ЦД серед осіб, які зазнали радіаційного впливу поки не отримано; недостатньо вивченим залишається питання щодо ролі ізольованого та сполученого впливу ІВ та стресового чинника нерадіаційної природи в розгортанні процесів, які призводять до розвитку ЦД. В цьому розділі обґрунтовуються обрані напрямки досліджень: аналіз даних клініко-епідеміологічного регістру НЦРМ АМН України (відібрано 423 особи УЛНА на ЧАЕС, хворих на ЦД) та експериментальні дослідження (211 білих щурів). Показано, що серед УЛНА на ЧАЕС, хворих на ЦД, спостерігається значна частота відхилень від норми різних показників метаболізму, стану гепато-біліарної системи; особливо часто - рівнів білірубіну і загального холестерину в крові (23,7 %±2,2% і 23,6 %±2,15% випадків відповідно), підвищення активності АЛТ (в 20,6%±1,6% випадків). Проведено аналіз щодо розподілу доз ІВ серед осіб цього контингенту та звязку між їх рівнем і рівням глюкози в крові натще. Порушення гомеостазу глюкози та істотне зниження концентрації інсуліну у крові (за доз 1-5 Гр) може свідчити про серйозні порушення з боку морфофункціонального стану підшлункової залози, ознаки якого чітко визначалися за 30 діб після опромінення тварин (5 Гр).В результаті аналізу даних клініко-епідеміологічного регістру НЦРМ АМН України і власних експериментальних досліджень встановлено звязок між поглинутими дозами іонізуючого випромінювання і окремими показниками ендокринної функції підшлункової залози та станом вуглеводного обміну. У порівнянні з неопроміненими тваринами, рівень інсуліну у крові зростає за доз 0,1 та 0,5 Гр і знижується за більш високих доз. Встановлено дозозалежне зменшення рівня глікогену у гомогенатах печінки, на тлі зниження концентрації білка у крові водночас із зростанням активності аспартатамінотрансферази і аланінамінотрансферази, що в цілому вказує на розвиток процесів глюконеогенезу і ураження гепатоцитів після опромінення.

. Основний зміст